Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Люшненка Руслана Юрійовича стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В’ячеслава Юрійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 15 січня 2026 року (вх. № Л-175/1/7-26) надійшла скарга Люшненка Р.Ю. щодо дій дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (далі – дисциплінарний інспектор) Плескача В.Ю. під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Рівненського міського суду Рівненської області Даш’ян Кристини Едуардівни.
Пунктом 2 Порядку здійснення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарних інспекторів, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 10 липня 2025 року № 1450/0/15-25, визначено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя передбачає, зокрема, проведення перевірки скарги, а також матеріалів за скаргою стосовно дисциплінарного інспектора, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, які передано члену Вищої ради правосуддя – доповідачу за результатами автоматизованого розподілу справ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15 січня 2026 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Попіковій О.В.
Під час розгляду скарги Вища рада правосуддя встановила таке.
Плескач В’ячеслав Юрійович рішенням Вищої ради правосуддя від 28 листопада 2024 року № 3480/0/15-24 призначений на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя строком на п’ять років. Посада дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, яку обіймає Плескач В.Ю., належить до посад державної служби категорії «В».
Згідно з наказом керівника секретаріату Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 498-к «Про зарахування до штату Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю.» Плескач В.Ю. із 18 грудня 2024 року зарахований до штату Вищої ради правосуддя.
Присягу державного службовця Плескач В.Ю. склав 18 грудня 2024 року.
Пунктом 236 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України».
Вища рада правосуддя рішенням від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя визначила 23 грудня 2024 року. Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).
Стислий зміст скарги Люшненка Р.Ю.
1 вересня 2025 року до Вищої ради правосуддя (вх. № Л-2330/3/7-25) надійшла дисциплінарна скарга Люшненка Р.Ю. щодо дисциплінарного проступку судді Рівненського міського суду Рівненської області Даш’ян К.Е. під час розгляду справи № 569/9115/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 1 вересня 2025 року дисциплінарну скаргу передано дисциплінарному інспектору Плескачу В.Ю.
31 жовтня 2025 року Плескач В.Ю. підготував висновок із пропозицією залишити дисциплінарну скаргу без розгляду та повернути її скаржнику, оскільки в ній відсутні відомості про ознаки дисциплінарного проступку (пункт 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Люшненко Р.Ю. вважає, що дисциплінарний інспектор формально підійшов до проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги, проігнорував надані скаржником докази, зокрема не надав оцінки документам, які, на думку скаржника, підтверджують грубе порушення строків внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також безпідставно застосував пункт 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Зазначене, на переконання скаржника, свідчить про порушення принципу добросовісності та неналежне виконання дисциплінарним інспектором своїх повноважень.
Скаржник зазначає, що повернення дисциплінарної скарги без розгляду по суті позбавляє його реальної можливості захистити свої права в межах дисциплінарної процедури та суперечить принципу верховенства права.
З огляду на викладене, Люшненко Р.Ю. просить:
визнати дії дисциплінарного інспектора Плескача В.Ю. такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про Вищу раду правосуддя», у частині складання висновку про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги скаржнику за відсутності передбачених законом підстав;
скасувати зазначений висновок дисциплінарного інспектора;
забезпечити проведення повної попередньої перевірки дисциплінарної скарги іншим дисциплінарним інспектором із дотриманням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя»;
забезпечити розгляд дисциплінарної скарги по суті в порядку, встановленому законом, з наданням оцінки всім викладеним у ній обставинам та доданим матеріалам.
У разі встановлення в діях дисциплінарного інспектора ознак дисциплінарного проступку – вирішити питання щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності у порядку, визначеному законом.
Позиція Вищої ради правосуддя за результатами перевірки скарги Люшненка Р.Ю.
Відповідно до частини другої статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» правовий статус дисциплінарних інспекторів визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року № 3713/0/15-24 (далі – Положення).
Згідно з пунктом 7.1 Положення дисциплінарне провадження стосовно керівника служби дисциплінарних інспекторів, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів, дисциплінарного інспектора здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, установлених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
У пункті 7.2 Положення зазначено, що питання про порушення провадження стосовно керівника служби дисциплінарних інспекторів, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів, дисциплінарного інспектора вирішує Вища рада правосуддя відповідно до Регламенту Вищої ради правосуддя.
Державний службовець − це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, − з дня призначення на посаду (частина друга статті 1, частина третя статті 21 Закону України «Про державну службу»).
Відповідно до частин п’ятої, шостої статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор: 1) проводить попередню перевірку дисциплінарної скарги та матеріалів, переданих йому за результатами автоматизованого розподілу справ; 2) аналізує матеріали дисциплінарних справ та матеріали за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно судді; 3) збирає інформацію, документи, інші матеріали в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону; 4) готує проєкти ухвал і рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді, готує проєкти висновків та рішень Вищої ради правосуддя за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів; 5) аналізує практику здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарні інспектори у своїй діяльності та поза її межами повинні: 1) дотримуватися Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців та правил суддівської етики; 2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням своєї діяльності; 3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством про державну службу та у сфері запобігання корупції.
Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності визначено статтею 65 Закону України «Про державну службу».
Частиною першою статті 65 зазначеного Закону встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
У частині другій статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 91) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Вища рада правосуддя вважає, що доводи, наведені у скарзі Люшненка Р.Ю., не свідчать про наявність у діях дисциплінарного інспектора Плескача В.Ю. ознак дисциплінарного проступку з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п’ятнадцять днів.
Частиною другою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді. Згідно із частиною третьою вказаної статті рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає.
Вища рада правосуддя встановила, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 26 листопада 2025 року № 2547/3дп/15-25 дисциплінарну скаргу Люшненка Р.Ю. стосовно судді Рівненського міського суду Рівненської області Даш’ян К.Е. залишила без розгляду та повернула скаржнику.
Отже, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилася з висновком дисциплінарного інспектора Плескача В.Ю. про залишення без розгляду та повернення скаржнику дисциплінарної скарги.
Здійснення дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя покладених на нього повноважень відповідно до вимог чинного законодавства не може свідчити про наявність у його поведінці ознак дисциплінарного проступку, а доводи, наведені у скарзі Люшненка Р.Ю., безпосередньо стосуються обставин, які дослідила Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду висновку дисциплінарного інспектора Плескача В.Ю., та по суті є незгодою з висновком.
Водночас під час здійснення дисциплінарних проваджень стосовно дисциплінарних інспекторів Вища рада правосуддя не уповноважена надавати оцінку їхнім висновкам з точки зору погодження або непогодження з викладеною в них пропозицією, а також здійснювати перевірку правильності зроблених висновків по суті. Така оцінка не належить до компетенції Вищої ради правосуддя, оскільки завданням відповідної процедури є виключно перевірка дій дисциплінарного інспектора на предмет належного виконання ним службових обов’язків чи наявності в його діяннях складу будь-якого іншого дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу».
Вища рада правосуддя не здійснює перегляду ухвал дисциплінарного органу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги скаржнику.
Повноваження надавати оцінку висновкам дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя мають Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя та Вища рада правосуддя виключно в межах процедури дисциплінарного провадження стосовно суддів.
Отже, скарга Люшненка Р.Ю. не містить доводів і посилань на визначені частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу» підстави дисциплінарної відповідальності державного службовця та на обставини, які свідчили б про невиконання або неналежне виконання дисциплінарним інспектором своїх службових, зокрема посадових обов’язків, визначених законами України «Про державну службу», «Про Вищу раду правосуддя» та Положенням.
Інших самостійних тверджень щодо ознак дисциплінарного проступку дисциплінарного інспектора Плескача В.Ю., які б зумовлювали необхідність порушення дисциплінарного провадження, у скарзі не наведено.
Таким чином, під час здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги Люшненка Р.Ю. стосовно судді Рівненського міського суду Рівненської області Даш’ян К.Е. дисциплінарний інспектор Плескач В.Ю. діяв у межах наданих йому повноважень з дотриманням вимог законодавства України.
Ураховуючи встановлені під час перевірки скарги обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що відсутні підстави для порушення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора Плескача В.Ю., оскільки його дії не містять ознак дисциплінарного проступку.
З огляду на викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», пунктами 26.21, 26.4, 26.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, пунктом 3 Порядку здійснення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарних інспекторів, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
відмовити в порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В’ячеслава Юрійовича за скаргою Люшненка Руслана Юрійовича.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя
