Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Ніколіна Володимира Володимировича з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 січня 2026 року надійшла заява Ніколіна В.В. про звільнення з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у відставку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 13 січня 2026 року заяву судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Ніколіна В.В. та додані до неї матеріали передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Ковбій О.В.
Під час вивчення документів установлено таке.
Ніколін Володимир Володимирович, ____ року народження, відповідно до наказу ХІ сесії демократичного скликання Львівської обласної Ради народних депутатів вперше обраний народним суддею Стрийського міського народного суду з 3 лютого 1993 року. Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року № 809-ІV обраний на посаду судді місцевого Стрийського міського суду Львівської області безстроково. Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведений на посаду судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області. Постановою Верховної Ради України від 30 жовтня 2008 року № 629-VІ обраний на посаду судді Львівського апеляційного адміністративного суду. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 296/2018 переведений на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку або за власним бажанням.
Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується, серед іншого, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень.
Конституційний Суд України у Рішенні від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013 зазначив, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.
Аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у Рішенні від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020, у якому, зокрема вказав, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді.
У Рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Статтею 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) визначено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Згідно з частиною першою статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Частиною першою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Із доданих до заяви Ніколіна В.В. про відставку документів, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, трудової книжки, військового квитка установлено, що стаж його роботи як судді на день ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення становить 33 роки 2 дні.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день обрання Ніколіна В.В. народним суддею Стрийського міського народного суду Львівської області (3 лютого 1993 року) законодавство не встановлювало права судді на відставку та, відповідно, не регламентувало питання обчислення стажу, який дає право на відставку, тому під час визначення стажу роботи на посаді судді підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на день обрання Ніколіна В.В. суддею безстроково.
Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2018 року № 9901/382/18.
На день обрання Ніколіна В.В. на посаду судді Стрийського міського народного суду Львівської області безстроково (15 травня 2003 року) питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з копіями військового квитка та трудової книжки з 16 листопада 1979 року до 14 грудня 1981 року Ніколін В.В. проходив службу в Радянській Армії.
Таким чином, до стажу роботи Ніколіна В.В. на посаді судді підлягає зарахуванню строк проходження строкової військової служби – 2 роки 28 днів.
Відповідно до копій диплома серії __ № ____, додатка до нього та трудової книжки Ніколін В.В. з 24 серпня 1985 року до 26 червня 1990 року навчався за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Отже, до стажу роботи Ніколіна В.В. на посаді судді підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою – 2 роки 5 місяців 1 день.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Таку правову позицію викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-І «Про статус суддів в СРСР», яка була чинною на дату обрання Ніколіна В.В. на посаду судді, народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
Отже, до стажу роботи Ніколіна В.В. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню додатково два роки роботи в галузі права.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Ніколіна В.В. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, військового квитка, диплома, довідки про роботу на посаді судді, установлено, що до стажу роботи Ніколіна В.В. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 33 роки 2 дні;
період проходження строкової військової служби – 2 роки 28 днів;
половина строку навчання у вищому навчальному закладі – 2 роки 5 місяців 1 день;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки.
У зв’язку з викладеним станом на 5 лютого 2026 року загальний стаж роботи судді Ніколіна В.В., що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 39 років 6 місяців 1 день.
Згідно з доданими до заяви документами Ніколін В.В. має стаж роботи на посаді судді понад 20 років, що є достатнім для звільнення у відставку відповідно до вимог статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Ніколіна Володимира Володимировича з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
В.о. Голови
Вищої ради правосуддя
