Вища рада правосуддя, розглянувши заяву про звільнення Золотаря Михайла Михайловича з посади судді Іршавського районного суду Закарпатської області у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
11 лютого 2026 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 377/0/6-26) надійшли заява Золотаря М.М. про звільнення з посади судді Іршавського районного суду Закарпатської області у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та долучені до неї документи.
За результатами розгляду заяви судді Іршавського районного суду Закарпатської області Золотаря М.М. та долучених до неї документів установлено таке.
Золотар Михайло Михайлович, ____ року народження, Указом Президента України від 22 вересня 2005 року № 1308/2005 призначений на посаду судді Хустського районного суду Закарпатської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 30 жовтня 2008 року № 975/2008 переведений на посаду судді Іршавського районного суду Закарпатської області в межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2010 року № 2512-VI обраний на посаду судді Іршавського районного суду Закарпатської області безстроково.
Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) установлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Золотаря М.М. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII, зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Для визначення стажу роботи на посаді слідчого застосовується перелік, передбачений статтею 102 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі – КПК України 1960 року), згідно з яким органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки.
Установлено, що Золотар М.М. після здобуття вищої юридичної освіти із 20 липня 1998 року до 30 серпня 2002 року обіймав посаду слідчого слідчого відділення Іршавського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України.
Отже, відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи Золотаря М.М. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню додатково 4 роки 1 місяць 10 днів.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» визначено, що до стажу роботи, який дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з копіями диплома спеціаліста (серія __ № ____) і додатка до нього Золотар М.М. навчався за денною формою в Харківському інституті внутрішніх справ із 14 серпня 1993 року до 2 липня 1997 року, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Отже, до стажу роботи Золотаря М.М. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою – 1 рік 11 місяців 9 днів.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз зазначеної норми у взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на дату призначення Золотаря М.М. на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки.
Після здобуття вищої юридичної освіти до обрання на посаду судді Золотар М.М. із 20 липня 1998 року до 30 серпня 2002 року обіймав посаду слідчого слідчого відділення Іршавського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України (4 роки 1 місяць 10 днів) та з 22 липня 2003 року до 14 жовтня 2005 року обіймав посаду помічника судді, помічника голови Іршавського районного суду Закарпатської області (2 роки 2 місяці 22 дні). Оскільки згідно з положенням абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII час роботи на посаді слідчого вже було зараховано до стажу роботи Золотаря М.М. на посаді судді, його не може бути зараховано до стажу роботи судді як стаж за юридичною спеціальністю.
За результатами вивчення долучених до заяви належним чином завірених копій документів щодо визначення наявності у судді Золотаря М.М. відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: паспорта громадянина України, актів про призначення, обрання, диплома, трудової книжки, архівних довідок, встановлено, що до стажу роботи Золотаря М.М. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді – 20 років 5 місяців 13 днів;
половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі – 1 рік 11 місяців 9 днів;
стаж роботи на посаді слідчого – 4 роки 1 місяць 10 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки 2 місяці 22 дні.
Загальний стаж роботи судді Золотаря М.М., який дає йому право на відставку, становить 28 років 8 місяців 24 дні.
Отже, суддя Золотар М.М. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтями 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Вища рада правосуддя, ураховуючи наведене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 116, 137, пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Золотаря Михайла Михайловича з посади судді Іршавського районного суду Закарпатської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
