Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Царюка В.В. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – КДКП) від 5 листопада 2025 року № 500дп-25 у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-446дс-69дп-25 про притягнення прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюка В’ячеслава Володимировича до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 9 грудня 2025 року (вх. № 20/0/11-25) надійшла скарга Царюка В.В. на рішення КДКП від 5 листопада 2025 року № 500дп-25 у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-446дс-69дп-25 про притягнення прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюка В.В. до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 9 грудня 2025 року доповідачем для здійснення перевірки скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А.
Скаргу на рішення КДКП подано з дотриманням вимог Закону України від 21 грудня 2026 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII) та Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII).
У засідання Вищої ради правосуддя 3 березня 2026 року прибув представник КДКП Міхед О.В.
У засіданні Вищої ради правосуддя у режимі відеоконференції взяли участь Царюк В.В. та представник Миколаївської обласної прокуратури начальник відділу кадрової роботи та державної служби Миколаївської обласної прокуратури Чуйко О.В.
Царюк В.В. у засіданні Вищої ради правосуддя просив скасувати рішення КДКП від 5 листопада 2025 року № 500дп-25 та ухвалити нове рішення.
Представник КДКП Міхед О.В. та представник Миколаївської обласної прокуратури начальник відділу кадрової роботи та державної служби Миколаївської обласної прокуратури Чуйко О.В. вважають доводи скарги на рішення КДКП безпідставними та просили рішення КДКП від 5 листопада 2025 року № 500дп-25 залишити без змін.
Відомості про діяльність прокурора Царюка В.В.
Царюк В’ячеслав Володимирович в органах прокуратури працює із жовтня 2019 року, з 15 березня 2021 року обіймає посаду прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області.
Присягу прокурора склав 8 жовтня 2019 року. З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлений 8 жовтня 2019 року.
На день розгляду КДПК дисциплінарного провадження прокурор Царюк В.В. не мав дисциплінарних стягнень, за місцем роботи характеризується позитивно.
Стислий зміст дисциплінарної скарги стосовно прокурора Царюка В.В.
До КДКП 17 червня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга в. о. керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченка Д.В. про вчинення прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюком В.В. дисциплінарного проступку.
Цього ж дня для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження через автоматизовану систему зазначену скаргу розподілено члену КДКП Мнишенко Є.С.; за результатами її вивчення 24 червня 2025 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-446дс-69дп-25 стосовно прокурора Царюка В.В.
У дисциплінарній скарзі зазначено, що 2 травня 2025 року о 21:23 у приміщенні піцерії, розташованому в місті Миколаєві на вулиці Озерна, буд. ЗА, спрацювала сигналізація. Для перевірки за викликом прибув наряд поліції охорони, який встановив, що сигналізація спрацювала через те, що один із відвідувачів закладу порушував громадський порядок. Особу порушника встановили – ним виявився прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва Царюк В.В.
У висновку службового розслідування від 5 червня 2025 року, затвердженому виконувачем обов’язків керівника Миколаївської обласної прокуратури, факт порушення прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюком В.В. вимог Закону № 1697-VII у частині додержання правил прокурорської етики було підтверджено.
Отримані відеозаписи з камер відеоспостереження закладу та нагрудних камер працівників поліції охорони підтверджують, що Царюк В.В. порушував громадський порядок, під час спілкування з працівниками поліції охорони вживав нецензурну лайку, поводився зухвало, погрожував, посилаючись на свій службовий статус, що його поведінка свідчила про ознаки сп’яніння.
З огляду на викладене скаржник вважає, що Царюк В.В. порушив вимоги Закону № 1697-VII, Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів від 27 квітня 2017 року (далі – Кодекс етики), а отже, в його діях присутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 6 (невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики) частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
Обставини, установлені КДКП
Прокурор Царюк В.В. 2 травня 2025 року в неробочий час, о 21:23, перебував у приміщенні піцерії Istanta Pizza (далі – піцерія), розташованої в місті Миколаєві на вулиці Озерна, буд. ЗА. Оскільки в піцерії спрацювала сигналізація, за викликом прибув наряд поліції охорони для здійснення перевірки. Установлено, що сигналізація спрацювала внаслідок зухвалої поведінки одного з відвідувачів закладу, яким виявився прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюк В.В.
Царюк В.В. під час спілкування зі співробітниками поліції охорони вживав нецензурну лайку, поводився зухвало, погрожував позбавленням премії співробітникам поліції охорони, посилаючись на свій службовий статус. Мова Царюка В.В. була нечіткою та сплутаною, а поведінка – агресивною та свідчила про можливе перебування у стані сп’яніння. Крім того, Царюк В.В. допускав на адресу співробітників поліції охорони образливі висловлювання, зокрема «дебіли», «обезьяни», «дятли» тощо).
Під час спілкування з співробітниками управління поліції охорони Дубовим С.С. та Колбягіним В.С. Царюк В.В. також погрожував їм звільненням і позбавленням премії, неодноразово наголошував на своєму статусі прокурора, особистих зв’язках та пов’язаних із ними можливостями.
Зазначені обставини підтверджено матеріалами проведеного обласною прокуратурою службового розслідування, висновок якого затвердив виконувач обов’язків керівника Миколаївської обласної прокуратури 5 червня 2025 року, зокрема: поясненнями працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетус» (далі – TОВ «Сетус») ОСОБА1 та ОСОБА2, поясненнями співробітників управління поліції охорони Дубового С.С. та Колбягіна В.С., відеозаписами з камер відеоспостереження закладу та з нагрудних камер співробітників управління поліції охорони (флешносії із записами долучено до матеріалів службового розслідування та матеріалів дисциплінарного провадження).
Під час перевірки в дисциплінарному провадженні досліджено відеозаписи та отримано пояснення працівників ТОВ «Сетус» ОСОБА1 та ОСОБА2, пояснення співробітників управління поліції охорони Дубового С.С. та Колбягіна В.С., а також пояснення прокурора Царюка В.В.
У своїх поясненнях працівники ТОВ «Сетус» ОСОБА1 та ОСОБА2 повідомили, що 2 травня 2025 року близько 20:00 перебували у піцерії та бачили, як Царюк В.В. порушує громадський порядок (справляє свої природні потреби біля столиків із відвідувачами піцерії). Вони просили його припинити такі дії чи скористатися туалетом у приміщенні закладу, на що той відповів відмовою. Працівникам здалося, що чоловік перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Оскільки він не реагував на зауваження, вони викликали співробітників служби охорони.
Співробітники поліції охорони Дубовий С.С. і Колбягін В.С. зазначили, що 2 травня 2025 року прибули на виклик і побачили в піцерії чоловіка, який відмовлявся виконувати вимоги персоналу та поводився зухвало, порушував громадський порядок. Чоловік пред’явив службове посвідчення працівника прокуратури на ім’я Царюка В.В. Він мав ознаки алкогольного сп’яніння, поводився агресивно, вживав нецензурну лайку та погрожував їм звільненням.
Пояснення прокурора Царюка В.В.
У поясненнях прокурор Царюк В.В. зазначив, що 2 травня 2025 року перебував у піцерії, де мав намір придбати піцу на прохання сестри. Після здійснення замовлення та його оплати він очікував на вулиці, де йому стало зле. Оскільки він має захворювання, а саме гіпертонічний тип, і постійно вживає ліки для зниження артеріального тиску, та зняття болю в серці, він звернувся до працівників піцерії із проханням дозволити відвідати вбиральню, щоб випити ліки та умитися, проте отримав відмову.
Отримавши відмову в допомозі він вийшов на вулицю та попрямував до лавочки, яка стояла неподалік піцерії, щоб присісти на неї, випити ліки та нормалізувати артеріальний тиск.
Через деякий час Царюк В.В. повернувся до піцерії забрати своє замовлення, але до нього підійшли співробітники служби охорони та двоє чоловіків у цивільному одязі. На їхню вимогу надати документи, що підтверджують його особу, він пред’явив службове посвідчення, однак із не зрозумілих для нього причин виник конфлікт. Царюк В.В. пояснив, що, повідомляючи працівникам поліції про свій статус прокурора, намагався уникнути конфлікту. Він вважає, що конфлікт спровокували співробітники ТОВ «Сетус» та працівники поліції охорони.
Прокурор Царюк В.В. визнав, що під час конфлікту поводився неправильно, поведінку свою вважає ганебною та зазначає, що усвідомив факт допущених порушень. Він також просив у разі встановлення в його діях складу дисциплінарного проступку не застосовувати до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення, посилаючись на те, що є єдиним піклувальником своєї матері ОСОБА3, ____ року народження, яка є особою з інвалідністю другої групи довічно, а також на те, що на його утриманні перебуває син ОСОБА4, ____ року народження, якого він виховує без матері.
Стислий зміст оскаржуваного рішення КДКП від 5 листопада 2025 року № 500дп-25
КДКП рішенням від 5 листопада 2025 року № 500дп-25 прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюка В.В. притягнула до дисциплінарної відповідальності та наклала дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Надаючи оцінку діям прокурора Царюка В.В., КДКП зважала на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України встановлені Законом № 1697-VII.
Загальні права та обов’язки прокурора визначено статтею 19 Закону № 1697-VII. Відповідно до частини другої та пунктів 3, 4 частини четвертої цієї статті прокурор зобов’язаний удосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію; діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори під час виконання своїх службових обов’язків та поза службою, визначено в Кодексі етики.
Положеннями частин першої та другої статті 11 Кодексу етики встановлено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
Статтею 16 Кодексу етики визначено, що при виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно зі статтею 21 Кодексу етики прокурору слід, зокрема, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з’ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.
Відповідно до принципів, визначених у Кодексі етики, Царюк В.В. не повинен допускати поведінки, що не відповідає загальноприйнятим суспільним нормам, визначеним цим Кодексом, вчиняти дії, які не відповідають вимогам високих моральних якостей, шкодять авторитету прокуратури, можуть завдати шкоди честі й гідності прокурорської професії, вплинули на думку громадськості та сформувати суспільне уявлення про прокурорів у вкрай негативному світлі.
КДКП вважає, що Царюк В.В. як фаховий юрист та особа з відповідними професійними знаннями, яка перебувала на посаді в органах прокуратури, була ознайомлена з вимогами прокурорської етики та усвідомлювала можливі правові наслідки свого діяння, допустив зухвалу неетичну поведінку.
Дисциплінарне провадження стосовно Царюка В.В. відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, зокрема у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним службових обов’язків; систематичним (два і більше разів протягом одного року) або одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.
КДКП вважає, що скаржник не надав доказів, які б свідчили про вчинення Царюком В.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII. Додаткових (інших) доказів, такого проступку під час дисциплінарної перевірки не встановлено.
Водночас КДКП зазначає, що дії Царюка В.В., учинені 2 травня 2025 року (нецензурна лайка, образи на адресу громадян та співробітників поліції охорони, акцентування на особистих знайомствах та позаслужбових зв’язках, погрози співробітникам поліції охорони), є порушенням вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу етики та кваліфікуються як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, тобто дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
За своїм змістом порушення Царюком В.В. правил прокурорської етики є грубим, оскільки вчинені ним дії посягають на засади функціонування прокуратури, морально-етичні норми діяльності прокурорів та шкодять авторитету прокуратури загалом.
Прокурор Царюк В.В. проігнорував етичні норми, що є основоположними засадами поведінки прокурора, що свідчить про грубий характер порушення правил прокурорської етики. Така поведінка підриває авторитет як самого прокурора, так і органів прокуратури, так держави загалом, оскільки прокурори під час здійснення своїх повноважень представляють державу.
Вчинення Царюком В.В. дисциплінарного проступку підтверджено:
матеріалами дисциплінарного провадження;
відомостями, наведеними в дисциплінарній скарзі;
матеріалами службового розслідування, висновок якого 5 червня 2025 року затвердив виконувач обов’язків керівника Миколаївської обласної прокуратури;
поясненнями працівників ТОВ «Сетус» ОСОБА1, ОСОБА2, поясненнями співробітників управління поліції охорони Дубового С.С. та Колбягіна В.С., письмовими поясненнями прокурора Царюка В.В.;
долученими відеозаписами з камер відеоспостереження закладу та з нагрудних камер співробітників управління поліції охорони.
Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону № 1697-VII рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Царюк В.В. вчинив правопорушення 2 травня 2025 року. Отже, відповідно до вимог частини четвертої статті 48 Закону № 1697-VII річний строк притягнення прокурора Царюка В.В. до дисциплінарної відповідальності з урахуванням періоду його тимчасової непрацездатності на момент ухвалення цього рішення не минув.
Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, який може бути застосовано до прокурора Царюка В.В., КДКП, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, взяла до уваги характер проступку, особу прокурора, його позитивну характеристику, відсутність дисциплінарних стягнень, та інші обставини вчиненого діяння. КДКП окремо врахувала поведінку Царюка В.В., яка, на її думку, є усвідомленим грубим порушенням вимог закону та правил прокурорської етики, оскільки не лише підриває авторитет і довіру до органів прокуратури загалом, а й ставить під сумнів компетентність і професіоналізм такого прокурора, зокрема.
Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Царюка В.В., КДКП дійшла висновку, що для досягнення мети дисциплінарного провадження немає підстав для застосування більш м’яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII.
Тому пропорційним, достатнім, та справедливим вчиненому Царюком В.В. дисциплінарному проступку, КДКП визнала накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Узагальнені доводи скарги Царюка В.В. на рішення КДКП від 5 листопада 2025 року № 500дп-25
У скарзі Царюк В.В. зазначив, що не погоджується з висновком КДКП, відповідно до якого своєю поведінкою, а також демонстрацією працівнику поліції службового посвідчення працівника прокуратури Миколаївської області порушив норми професійної етики, використовував свій службовий статус з метою вплинути на співробітників поліції для уникнення відповідальності, а також з тим, що він періодично робив дзвінки керівництву прокуратури, наголошував на особистих знайомствах із різними правоохоронцями та на своїх позаслужбових зв’язках.
Царюк В.В. вважає, що його дії як працівника прокуратури під час конфлікту з працівниками охорони піцерії та співробітниками поліції охорони справді не були коректними та цілком бездоганними, але, найімовірніше, стали емоційною реакцією на несправедливі дії охоронців піцеріх та працівників поліції. Зазначає, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є занадто суворим і не відповідає тяжкості обставин, які стали підставою для скарги до КДКП.
Царюк В.В. також зазначив, що КДКП недостатньо об’єктивно дослідила всі обставини дисциплінарного провадження, та не врахувала обставин, на які він посилався у своїх поясненнях. Оцінюючи його дії як дисциплінарний проступок, під час ухвалення рішення КДКП помилково не врахувала конкретних обставин цієї події, а саме того, що він не використовував службове посвідчення з метою ухилення від відповідальності, оскільки будь-якого правопорушення, навіть адміністративного, не вчиняв і не мав потреби уникати відповідальності.
На думку Царюка В.В., використання ненормативної лексики у позаслужбовій розмові не є порушенням, що має ознаки недоброчесності, та не може бути віднесене до категорії дій, які порочать звання прокурора. Вчинене ним порушення не є грубим і не могло суттєво вплинути на функціонування органів прокуратури чи підірвати довіру до них. У зв’язку із цим застосування КДКП дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури вважає непропорційним допущеному порушенню.
З огляду на зазначене Царюк В.В. просить скасувати рішення КДКП як таке, що не відповідає матеріалам справи, або пом’якшити призначене йому дисциплінарне стягнення.
Висновки за результатами перевірки скарги Царюка В.В. на рішення КДКП від 5 листопада 2025 року № 500дп-25
Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки (пункти 2, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII).
Відповідно до пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Стаття 4 Кодексу етики визначає основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів. Зазначено, що професійна діяльність прокурорів ґрунтується, зокрема, на принципах верховенства права та законності; професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури; доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості.
Частинами першою та другою статті 11 Кодексу етики встановлено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
Статтею 16 Кодексу етики визначено, що при виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до статті 21 Кодексу етики прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з’ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів нє використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.
Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов’язків прокурорів, ухваленими 23 квітня 1999 року Міжнародною асоціацією прокурорів, прокурори зобов’язані завжди підтримувати честь та гідність професії, поводитися професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
У рішенні Верховного Суду від 5 вересня 2018 року (справа № 9901/711/18) наголошено, що з огляду на завдання і функції, які покликана виконувати прокуратура, посада прокурора зобов’язує до правомірної поведінки не лише під час здійснення своїх повноважень, але й поза службою. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/76404030).
Як встановила КДКП і підтверджується матеріалами дисциплінарного провадження, дії Царюка В.В., вчинені 2 травня 2025 року (нецензурна лайка, образи на адресу громадян та співробітників поліції охорони, наголошення на особистих знайомствах та позаслужбових зв’язках, погрози співробітникам поліції охорони), є порушенням вимог пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 21 Кодексу етики.
Порушення Царюком В.В. правил прокурорської етики за своїм змістом є грубим, оскільки вчинені ним дії посягають на основи функціонування прокуратури, морально-етичні засади діяльності прокурорів та шкодять авторитету прокуратури загалом.
З огляду на наведене Вища рада правосуддя вважає, що КДКП правильно кваліфікувала дії Царюка В.В. за пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII та дійшла обґрунтованого висновку про притягнення його до дисциплінарної відповідальності й накладення дисциплінарного стягнення.
Рішення КДКП від 5 листопада 2025 року № 500дп-25 у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-446дс-69дп-25 про притягнення прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюка В.В. до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є вмотивованим, містить належну правову кваліфікацію дій прокурора, конкретні підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Отже, у задоволенні скарги Царюка В.В. доцільно відмовити, а оскаржуване рішення КДКП – залишити без змін.
Згідно з пунктом 5 частини п’ятої статті 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Вища рада правосуддя має право залишити рішення відповідного органу без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 43 Закону України «Про прокуратуру», Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 5 листопада 2025 року № 500дп-25 у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-446дс-69дп-25 про притягнення прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Миколаївської області Царюка В’ячеслава Володимировича до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтею 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Голова Вищої ради правосуддя
Члени Вищої ради правосуддя:
Тетяна БОНДАРЕНКО
Сергій БУРЛАКОВ
Олег КАНДЗЮБА
Оксана КВАША
Олена КОВБІЙ
Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ
Станіслав КРАВЧЕНКО
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Роман МАСЕЛКО
Віталій МАХІНЧУК
Микола МОРОЗ
Ольга ПОПІКОВА
Максим САВʼЮК
Олександр САСЕВИЧ