View Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., розглянувши висновок доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Дубінського Олександра Анатолійовича стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Будзан Лесі Дмитрівни,

встановила:

І. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

1. 19 серпня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Дубінського О.А. (вх. № Д-891/6/7-25) стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д.
2. 20 серпня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав судді запит із пропозицією надати пояснення щодо змісту дисциплінарної скарги. Відповідь на цей запит надійшла 2 вересня 2025 року.
3. 9 грудня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Плескач В.Ю. надіслав запит до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стосовно надання копії позовної заяви у справі № 991/7578/25. Відповідь на цей запит надійшла 19 грудня 2025 року.

ІІ. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ І ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ

Зміст дисциплінарної скарги

4. Скаржник зазначає, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) в провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває справа № 991/7578/25 за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
5. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 липня 2025 року у справі № 991/7578/25 було задоволено заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх вартості в дохід держави. Накладено арешт на майно, що належить на праві власності судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА1, її чоловіку судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА2 та його брату ОСОБА3, а саме на квартиру, та два парко місця.
6. Як вбачається зі змісту даної ухвали, за результатами опрацювання матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції щодо моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою встановлено відомості, що можуть свідчити про набуття суддею Подільського районного суду міста Києва ОСОБА1 та її чоловіком суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА2 необґрунтованих активів.
7. За твердженням прокурора суддя ОСОБА1, суддя ОСОБА2, та, за їх дорученням, третя особа – ОСОБА3 (який є рідним братом ОСОБА2), набули квартиру та два парко місця. Водночас останні станом на дату набуття частки квартири та машиномісця не мали фінансової можливості придбати вказане майно.
8. До того ж, прокурором було зазначено, що в процесі моніторингу способу життя останніх було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що ОСОБА3 є лише номінальним власником одного з машиномісць та другої частки квартири, оскільки не використовує придбане майно, не здійснює витрати на його утримання та обслуговування, а також, згідно з аналізом відомостей про його законні доходи, був фінансово неспроможним його придбати. Натомість такі активи були набуті за дорученням судді ОСОБА2 та ОСОБА1, які здійснюють щодо них дії, які тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
9. Відтак, за позицією скаржника, можна стверджувати, що дії спрямовані на набуття частки квартири та машиномісця на третю особу, вчинялися з метою їх приховання від фінансового контролю, адже законні фінансові активи судді ОСОБА2 та судді ОСОБА1 не дозволяли набути таке майно.
10. Також прокурором було зазначено, що необхідність накладення арешту пов’язане з тим, що у майбутньому буде подано позов, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову. В обґрунтування цього твердження послався на те, що передбачаючи можливість прийняття судом негативного для відповідачів рішення, вони можуть відчужити належні їм активи, адже поведінка спрямована на приховування активів за рахунок реєстрації на третіх осіб є цілком властива для них.
11. Окрім того, приймаючи рішення про доцільність накладення арешту на майно, що належить та перебуває в фактичному користуванні судді ОСОБА2 та судді ОСОБА1, Вищим антикорупційним судом було зазначено, що упродовж тривалого часу останні були та лишаються особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отже, вони добре обізнані з вимогами антикорупційного законодавства.
12. Отже, як вказує скаржник, незважаючи на те, що судді ОСОБА2 та ОСОБА1, як спеціалісти в галузі права в повному обсязі розуміють норми чинного законодавства України, в тому числі у сфері антикорупційного законодавства, останніми було отримано необґрунтовані активи, а в подальшому було вжито дії на їх приховання, шляхом реєстрації на третіх осіб. Тобто їх дії не є результатом помилки, а несуть завідомо неправомірний характер.
13. Окрім того, з аналізу тверджень прокурора Спеціальної антикорупційної прокуратури, яким він обґрунтовував необхідність накладення арешту, такі дії судді ОСОБА2 та ОСОБА1 можуть містити сталий характер, оскільки, як зазначив прокурор, така поведінка властива останнім.
14. Скаржник наголошує, що в судовому рішенні зафіксовано, що аналіз відомостей про доходи, нарахованих та виплачених судді ОСОБА2 та ОСОБА1 дають можливість прийти до висновку, що останні не мали реальної можливості придбати вказане майно.
15. Окрім того, було вказано що оформлення правочинів пов’язаних з набуттям у власність ОСОБА1 та рідним братом ОСОБА2 – ОСОБА3 у власність вказаного нерухомого майна, відбувалось із зазначенням значно нижчих від ринкових цін, що свідчить про їх бажання як приховати факт набуття таких активів, так і уникнути необхідність пояснювати законність походження коштів для їх придбання.
16. Тож, як вважає скаржник, можна стверджувати, що оскільки реальні, законні доходи останніх не давали можливості придбати таке майно, активи, що були залучені для придбання арештованого майна є результатом отримання неправомірної вигоди. Окрім того, той факт, що по документах майно придбане за значно заниженою вартістю, може також стверджувати про бажання суддів зменшити оподаткування.

Позиція судді ОСОБА1

17. Суддя ОСОБА1 у поясненнях, надісланих на адресу Вищої ради правосуддя, вказала, що у провадженні колегії суддів Шевченківського районного суду міста Києва, серед яких є її чоловік – суддя ОСОБА2, з жовтня 2024 року перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7, ОСОБА8, ОСОБА9 у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень. У межах вказаного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
18. З огляду на викладене суддя ОСОБА1 вважає, що подання скарги Дубінським О.А. є тиском на неї, як на дружину судді ОСОБА2, з метою дискредитації, залякування та спонукання її чоловіка напередодні закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА8 ухвалити бажане для нього рішення, а саме змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м’який запобіжний захід.
19. У зв’язку з вказаними обставинами суддя 26 серпня 2025 року подала повідомлення про втручання в діяльність судді при здійсненні правосуддя до Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору в порядку статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
20. Щодо посилання скаржника на наявність цивільної справи за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА2, ОСОБА1, ОСОБА3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (справа № 991/7578/25), то дана справа дійсно на даний час перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді, на стадії підготовчого судового засідання. Судовий процес триває, кінцеве рішення ще не прийнято.

ІІІ. ВИСНОВКИ ТРЕТЬОЇ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

21. Вища рада правосуддя в рішенні від 13 листопада 2025 року № 2450/0/15-25 вжила заходи щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д.
22. В цьому рішенні аналізувалися обставини подання Дубінським О.А. дисциплінарної скарги стосовно судді Будзан Л.Д. і зауважено, що чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо права будь-якої особи на звернення до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою на дії судді. Звернення із дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя не є ознакою впливу на суд чи втручання в діяльність суду, крім випадку, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
23. Вища рада правосуддя в цьому рішенні наголосила, що дотримується правової позиції, згідно з якою реалізацію особами передбачених законом прав, за відсутності ознак зловживання ними, не може бути розцінено як втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Отже, висловлення намірів чи звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді не є доказом спроби незаконного впливу на безсторонність судді, не може свідчити про тиск і втручання в діяльність суду під час розгляду конкретної справи.
24. Таким чином, оцінка суддею Будзан Л.Д. дій скаржника як таких, що спрямовані на втручання у її або її чоловіка діяльність на посаді судді, не є обставиною, яка перешкоджає розгляду дисциплінарної скарги.
25. Згідно з пунктами 2, 6, 7 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
26. Підпунктом «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що судді належать до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
27. За змістом частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, до переліку яких входять, зокрема судді, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
28. Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затверджено форму декларації.
29. Суддя є суб’єктом, на якого поширюється дія цього Закону України «Про запобігання корупції», та належить до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
30. Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено інформацію, що зазначається у декларації.
31. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
32. За змістом частини другої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
33. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що в позовній заяві у справі № 991/7578/25 зазначалося про вимоги визнання необґрунтованими активів на суму 7 323 545,71 грн, а саме:

1. частину активу – 80,15% квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА1, загальною вартістю 7 685 000,00 грн, зі стягненням з ОСОБА2 та з ОСОБА1, в дохід держави вартості частини активу – 80,15 % у сумі 6 159 789,73 гривень;
2. машиномісця, розташованого за адресою: АДРЕСА2, вартістю 622 200,00 грн, зі стягненням з ОСОБА3, ОСОБА2, ОСОБА1 вказаного необґрунтованого активу в дохід держави;
3. частину активу – 96,97% машиномісця, розташованого за адресою: АДРЕСА3, загальною вартістю 558500,00 грн, зі стягненням з ОСОБА2, ОСОБА1, в дохід держави вартості частини активу – 96,97% у сумі 541 555,98 гривень.

34. У позовній заяві вказано, що відповідно до актового запису про шлюб від 20 січня 2024 року, зареєстровано шлюб між ОСОБА2 та ОСОБА1. ОСОБА3 та ОСОБА2 є рідними братами відповідно до письмових пояснень ОСОБА3, ОСОБА2 та ОСОБА1 Відповідно до актового запису про шлюб від ____ року, зареєстровано шлюб між ОСОБА3 та ОСОБА4.
35. За змістом позовної заяви щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА1, зв’язок її як активу з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто з ОСОБА1, прямо вбачається у зв’язку з оформлення частини власності останньою на себе.
36. На факт набуття у власність іншої частини такого активу за дорученням ОСОБА2 та ОСОБА1 та про наявність відомостей, що ОСОБА2 та ОСОБА1 можуть прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, тобто зв’язок активу з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вказує наступне:

1. іншу частину квартири 14 жовтня 2022 року придбала у власність ОСОБА1, із якою ОСОБА2 20 січня 2024 року уклав шлюб (тобто ОСОБА1 за рік до свого шлюбу з ОСОБА2 придбала квартиру навпіл з його братом);
2. 23 лютого 2023 року ОСОБА1 на підставі договору купівлі-продажу гаражу (машиномісця) придбала у власність сусіднє машиномісце, а саме № __ за адресою: АДРЕСА2 (у ОСОБА2 машиномісце № __);
3. у щорічній декларації за 2022 рік ОСОБА2 зазначив своє місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА4. Згідно з отриманою інформацією від ТОВ «УКЛОН УКРАЇНА» (послуги перевезення пасажирів Uklon) ОСОБА1 в період з 16 травня 2022 року по 28 серпня 2022 року здійснювала поїздки за адресою: АДРЕСА4 (посадка/висадка). Зазначене вказує, що ОСОБА1 та ОСОБА2 до придбання квартири АДРЕСА1, вже спільно проживали та вели спільний побут.

Надалі, після купівлі ОСОБА1 та ОСОБА3 квартири (14 жовтня 2022 року), ОСОБА2 починаючи з 21 листопада 2022 року та протягом 2023 року неодноразово здійснює поїздки за адресою: АДРЕСА1 (посадка/висадка). Зазначене також підтверджує факт подальшого спільно проживання та ведення спільного побуту ОСОБА1 та ОСОБА2.

Крім того, у щорічній декларації за 2023 рік ОСОБА2 вже не зазначає місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА4, а ставить позначку: «Місце фактичного проживання або поштова адреса, на яку Національне агентство з питань запобігання корупції може надсилати кореспонденцію суб'єкту декларування: Збігається з місцем реєстрації», тобто за адресою: АДРЕСА5.

Однак, за адресою місця своєї реєстрації та проживання (як зазначено в декларації за 2023 рік): АДРЕСА5 (квартира перебуває у власності матері суб’єкта декларування) ОСОБА2 протягом 2023 року поїздки з використанням служби перевезення пасажирів Uklon не здійснював;

4. за інформацією з виписок по рахунках, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», встановлено, що в період з 19 квітня 2022 року по 14 листопада 2023 року ОСОБА1 та ОСОБА2 здійснювали грошові перекази між собою на загальну суму 57 836,34 гривні;
5. починаючи з 17 жовтня 2022 року, ОСОБА2 здійснює систематичні покупки в продуктових магазинах та кафе, розташованих за адресою: АДРЕСА7 (за даними карткового банківського рахунку, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк»);
6. починаючи з 20 липня 2022 року, суддя ОСОБА1 з використанням власного логіна здійснювала пошук в Єдиному державному реєстрі судових рішень за контекстом: «встановити факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу», «встановлення факту родинних відносин», «встановити факт проживання однією сім’єю, як чоловіка та жінки»;
7. відсутність логічних пояснень придбання ОСОБА3 1/2 квартири та машиномісця АДРЕСА1. При цьому останній продовжує проживати за адресою: АДРЕСА6, (спальний район «Троєщина»).

37. У позовній заяві також наводились відповідні розрахунки щодо відсутності у ОСОБА3, ОСОБА1 та ОСОБА2, виходячи з рівня їх доходів та залишків активів у відповідні роки, фінансової спроможності придбати зазначені раніше активи.
38. Щодо машиномісця, розташованого за адресою: АДРЕСА2, в позовній заяві зазначалося про наявність обставин, що вказують на факт набуття у власність такого активу за дорученням ОСОБА2 та ОСОБА1, та про наявність відомостей, що ОСОБА2 та ОСОБА1 можуть прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, тобто зв’язок активу з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому у ОСОБА1 та ОСОБА2 у 2022 році не було фінансової спроможності придбати цей актив, у зв’язку з чим він є необґрунтованим.
39. Щодо машиномісця, розташованого за адресою: АДРЕСА3, в позовній заяві зазначалося про те, що сукупні витрати ОСОБА1 та ОСОБА2 за 2023 рік становили не менше 2 329 788,44 гривень. Отже, максимальний розмір грошових коштів, які могли бути використані ОСОБА2 та ОСОБА1 для придбання вказаного активу, складав 16 944,02 гривень. Тобто різниця між вартістю активу (558500,00 гривень) та максимальним розміром грошових коштів, які могли бути використані ОСОБА2 та ОСОБА1 для придбання вказаного активу (16944,02 гривень), становить 541555,98 гривень, або 96,97%.
40. Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Плескача В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що наведені в дисциплінарній скарзі та встановлені фактичні обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА1 ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10, 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
41. Перевірка та дослідження наведених обставин будуть здійснюватися дисциплінарним інспектором під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду.
42. Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Будзан Лесі Дмитрівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя