View Акт ВРП

Ukraine

Supreme Judiciary Council

Друга Дисциплінарна палата

Рішення

Kyiv

11.03.2026

№

374/2дп/15-26

Про притягнення судді Залізничного районного суду міста Львова Бориславського Ю.Л. до дисциплінарної відповідальності

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючої – Ковбій О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Мельника О.П., заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Пилипенка С.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Маселка Романа Анатолійовича на дії судді Залізничного районного суду міста Львова Бориславського Юрія Любомировича,

встановила:

І. Стислий зміст дисциплінарної скарги

1.1. 19 липня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга (вх. № М-3440/41/7-21) Маселка Романа Анатолійовича (далі – скаржник, Маселко Р.А.) на дії судді Залізничного районного суду міста Львова Бориславського Юрія Любомировича (далі – суддя, Бориславський Ю.Л.) під час здійснення правосуддя у справах № 462/6628/20, № 462/5369/20, № 462/4551/20, № 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19, № 462/2853/20, № 462/5741/19.

1.2. Дисциплінарна скарга обґрунтована тим, що Маселко Р.А. за результатами аналізу інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) виявив значну кількість постанов про закриття суддею Бориславським Ю.Л. справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

1.3. Скаржник зазначив, що суддя протиправно затягнув розгляд адміністративних матеріалів у справах № 462/6628/20, № 462/5369/20, № 462/4551/20, № 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19, що призвело до уникнення правопорушниками передбаченої законом відповідальності.

Маселко Р.А. зауважив, що:

- в усіх вищенаведених справах, окрім справи № 462/3527/20, протоколи на суддю розподілялися не менш, ніж за 2 місяці до закінчення строку для притягнення до відповідальності;

- в усіх постановах у цих справах відсутні посилання на обставини, які спричинили неможливість розгляду справи у визначений законодавством строк;

- у справі № 462/4551/20 суддя закрив адміністративне провадження за строками щодо ОСОБА1. Щодо цього правопорушника раніше розглядалися справи за статтею 130 КУпАП, однак з різних причин ОСОБА1 уникав адміністративної відповідальності. На думку скаржника, це викликає обґрунтований сумнів у належному розгляді справ суддею та може свідчити про упередженість судді.

На думку скаржника, відсутність обґрунтування, чому суд не зміг своєчасно розглянути справи про адміністративні правопорушення, унаслідок чого особи, які керували транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, уникли відповідальності, створює враження у зовнішніх спостерігачів про відсутність поважних причин такого пропуску. Це породжує сумнів у законності дій судді та підриває авторитет правосуддя в питаннях чесності та непідкупності.

Скаржник звернув увагу, що частина третя статті 268 КУпАП містить вичерпний перелік статей КУпАП, коли під час розгляду справи про адміністративне правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. Водночас стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Призначаючи справи до розгляду поза межами строків, передбачених статтями 38, 277 КУпАП, суддя не міг не усвідомлювати, що наслідком цього буде затягування розгляду справи та закриття адміністративного провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Суддя систематично порушував вимоги законодавства, що свідчить про недбале ставлення судді до розгляду цієї категорії справ або ж навмисне порушення строків з метою допомогти правопорушникам уникнути покарання.

1.4. Скаржник звернув увагу, що суддя Бориславський Ю.Л. звільняв правопорушників від адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, передаючи справи на розгляд громадської організації або трудового колективу.

Під час розгляду справ суддя мотивував свою позицію положеннями частини першої статті 21 КУпАП у редакції до 17 березня 2021 року.

Однак суддя не врахував характер правопорушення та не обґрунтував доцільність з точки зору досягнення завдань КУпАП застосування до правопорушників саме заходів громадського впливу.

З постанов неможливо встановити, які саме заходи впливу з боку трудового колективу будуть вжиті до порушників, та чи можуть вони бути більш дієвими, ніж адміністративне стягнення, передбачене статтею 130 КУпАП.

Звільняючи від покарання особу, яка вчинила правопорушення, яке має високу суспільну небезпеку, суддя мав застосувати особливо переконливі аргументи, щоб зовнішні спостерігачі були переконані у справедливості судового розгляду. Однак суддя вказав стандартні фрази, які зовсім не пояснюють причини такого рішення.

Отже, на думку скаржника, суддя належно не вмотивував свої рішення, звільнив правопорушників від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу попри відсутність будь-яких фактів, які б вказували на таку доцільність. Такі дії судді становлять грубе порушення закону, що призвело до негативних наслідків та підриває довіру до судової влади.

1.5. Скаржник вважав, що у діях судді Бориславського Ю.Л. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених:

1) пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень);

2) пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

З огляду на викладені обставини, скаржник просив притягнути суддю Бориславського Ю.Л. до дисциплінарної відповідальності.

ІІ. Рух дисциплінарної справи

19 липня 2021 року проведений автоматизований розподіл справи між членами Вищої ради правосуддя, за результатами якого скарга передана члену Вищої ради правосуддя Прудивусу О.В. для її вивчення.

5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року№ 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-IX), яким внесено зміни до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», у тому числі в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Вища рада правосуддя рішенням від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинила з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

19 жовтня 2023 року введений в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».

Днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день опублікування Вищою радою правосуддя повідомлення про початок роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у газеті «Голос України» (пункт 23⁶ Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ (пункт 23⁷ Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Вища рада правосуддя рішенням від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновила розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг) з 1 листопада 2023 року.

На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 3 листопада 2023 року скарга передана члену Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В. для проведення попередньої перевірки, який відповідно до пункту 23⁷розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово здійснював повноваження дисциплінарного інспектора.

Вища рада правосуддя рішенням від 10 грудня 2024 року № 3582/0/15-24 визначила днем початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя 23 грудня 2024 року.

Відповідне оголошення розміщено в газеті «Голос України» від 21 грудня 2024 року № 194 (246).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 6 січня 2025 року скарга передана дисциплінарному інспектору Пилипенку С.М. для проведення попередньої перевірки.

До Вищої ради правосуддя 18 листопада 2025 року (вх. № 5440/0/24-25) надійшов висновок дисциплінарного інспектора Пилипенка С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Р.А. разом зі скаргою та матеріалами, що зібрані під час попередньої перевірки, з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Залізничного районного суду міста Львова Бориславського Ю.Л.

За результатами автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя для розгляду висновку дисциплінарного інспектора визначено члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельника О.П.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 грудня 2025 року № 2717/2дп/15-25 задовольнила заяву члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про самовідвід.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 17 грудня 2025 року № 2718/2дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Залізничного районного суду міста Львова Бориславського Ю.Л.

Підставою для відкриття дисциплінарної справи слугували обставини, що свідчили про наявність у діях судді Бориславського Ю.Л. під час розгляду справ № 462/6628/20, № 462/5369/20, № 462/4551/20, № 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги про наявність у діях судді Бориславського Ю.Л. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також щодо протиправності дій судді під час розгляду справ № 462/2853/20, № 462/5741/19 не знайшли свого підтвердження під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги.

2.4. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно й у належний спосіб повідомляла суддю Бориславського Ю.Л. та скаржника Маселка Р.А. про дату та час засідання 11 березня 2026 року шляхом надіслання письмових повідомлень засобами електронного поштового зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Крім того, у зв’язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану, з метою забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 13.22 Регламенту Вищої ради правосуддя, судді та скаржнику запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.

2.5. Скаржник на засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 11 березня 2026 року, не з’явився.

Відповідно до частини п’ятої статті 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

2.6. У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 11 березня 2026 року взяв участь суддя Бориславський Ю.Л., який надав пояснення щодо обставин дисциплінарної справи. Просив відмовити у притягненні до адміністративної відповідальності, дисциплінарне провадження припинити.

2.7. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Пилипенка С.М., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Залізничного районного суду до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

IІІ. Обставини, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила такі обставини.

3.1. Відомості про суддю

Указом Президента України від 2 серпня 2006 року № 663/2006 Бориславський Ю.Л. призначений на посаду судді Залізничного районного суду міста Львова строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2011 року № 3783-VI Бориславський Ю.Л. обраний безстроково на посаду судді Залізничного районного суду міста Львова.

3.2. Щодо справи № 462/1122/20

14 лютого 2020 року інспектор СРПП № 4 Кам’янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області Шередько Ю.Р. склав протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 320383, відповідно до якого 14 лютого 2020 року о 18 год 40 хв ОСОБА2 керував автомобілем марки «Hyundai Tucson», номерний знак ____, з ознаками алкогольного сп’яніння /запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода/ та відмовився від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан сп’яніння, порушивши пункт 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Також, 14 лютого 2020 року інспектор СРПП № 4 Кам’янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області Шередько Ю.Р. склав протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 320384, згідно з яким ОСОБА2 14 лютого 2020 року о 18 год 25 хв, керуючи автомобілем марки «Hyundai Tucson», номерний знак ____, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на металеву огорожу за адресою: м. Кам’янка-Бузька, вул. Драгоманова, 89, чим скоїв правопорушення передбачене статтею 124 КУпАП.

21 лютого 2020 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА2 за статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями справа передана для розгляду судді Бориславському Ю.Л.

25 лютого 2020 року суд призначив розгляд справи на 15 год 30 хв 5 березня 2020 року (судова повістка надіслана ОСОБА2 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення 26 лютого 2020 року).

ОСОБА2 отримав судову повістку 5 березня 2020 року про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення.

Розгляд справи відкладений на 15 год 45 хв 23 березня 2020 року, оскільки станом на 5 березня 2020 року відомості про отримання ОСОБА2 судової повістки у суду були відсутні (конверт із судовою повісткою повернутий до суду 10 березня 2020 року).

23 березня 2020 року ОСОБА2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів. Розгляд справи просив відкласти на будь-яку дату після 3 квітня 2020 року.

Розгляд справи відкладений на 15 год 10 хв 6 квітня 2020 року.

3 квітня 2020 року ОСОБА2 повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів. Розгляд справи просив відкласти на будь-яку дату після 6 квітня 2020 року.

Розгляд справи відкладений на 12 год 20 хв 28 квітня 2020 року.

27 квітня 2020 року ОСОБА2 повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів. Розгляд справи просив відкласти на будь-яку дату після 28 квітня 2020 року.

Суд відклав розгляд справи на 10 год 00 хв 14 травня 2020 року.

14 травня 2020 року ОСОБА2 повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів. Розгляд справи просив відкласти на будь-яку дату після 14 травня 2020 року.

Розгляд справи відкладений на 15 год 40 хв 27 травня 2020 року.

26 травня 2020 року ОСОБА2 повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів. Розгляд справи просив відкласти на будь-яку дату після 27 травня 2020 року.

Суддя Бориславський Ю.Л. прийняв постанову від 27 травня 2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89526361), якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА2 за статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення від 14 лютого 2020 року надійшов до провадження судді 21 лютого 2020 року, тобто через 7 днів після складання протоколу, розглянутий 27 травня 2020 року ‒ через 3 місяці 6 днів (96 календарних днів) із дня надходження справи про адміністративне правопорушення № 462/1122/20 до провадження судді Бориславського І.Р. (через 3 місяці 13 днів (103 календарних днів) з дня вчинення правопорушення).

3.3. Щодо справи № 462/1454/20

1 березня 2020 року відносно ОСОБА3 поліцейський 2 роти 2 батальйону УПП у Львівській області ДПП, рядовий поліції Шкодин П.І. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 420968, з якого встановлено, що 1 березня 2020 року о 2 год 54 хв ОСОБА3 керував транспортним засобом марки «Jeep Compass Limited», номерний знак ____, у м. Львові на вул. Житомирська-Антоновича, з ознаками алкогольного сп’яніння /запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, нечітка вимова/ та відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп’яніння, порушивши пункт 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

6 березня 2020 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА3 за частиною першою статті 130 КУпАП.

10 березня 2020 року суд призначив розгляд справи на 14 год 40 хв 23 березня 2020 року (судова повістка надіслана ОСОБА3 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення 12 березня 2020 року).

Розгляд справи відкладений на 15 год 20 хв 6 квітня 2020 року, позаяк станом на 23 березня 2020 року відомості про отримання ОСОБА3 судової повістки у суду були відсутні (конверт із судовою повісткою повернутий до суду 27 березня 2020 року у зв’язку із закінченням строку зберігання).

2 квітня 2020 року ОСОБА3 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів.

Розгляд справи відкладений на 12 год 25 хв 28 квітня 2020 року (судова повістка надіслана ОСОБА3 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення 9 квітня 2020 року).

Суд відклав розгляд справи на 10 год 00 хв 15 травня 2020 року, оскільки станом на 28 квітня 2020 року відомості про отримання ОСОБА3 судової повістки у суду були відсутні.

14 травня 2020 року ОСОБА3 повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів, тому розгляд справи відкладений на 16 год 00 хв 25 травня 2020 року.

Станом на 25 травня 2020 року відомості про отримання ОСОБА3 судової повістки суд не отримав, тому розгляд справи відкладений на 10 червня 2020 року.

Суддя Бориславський Ю.Л. прийняв постанову від 10 червня 2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89774794), якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА3 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення від 1 березня 2020 року надійшов до провадження судді 6 березня 2020 року, тобто через 5 днів після складання протоколу, розглянутий 10 червня 2020 року ‒ через 3 місяці 4 днів (94 календарних днів) із дня надходження справи про адміністративне правопорушення № 462/1454/20 до провадження судді Бориславського І.Р. (через 3 місяці 9 днів (99 календарних днів) з дня вчинення правопорушення).

3.4. Щодо справи № 462/3527/20

8 червня 2020 року відносно ОСОБА4 інспектор взводу 2 роти 2 батальйону УПП у Львівській області ДПП Козак Б.Б. склала протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 143159, відповідно до якого 8 червня 2020 року о 1 год 36 хв ОСОБА4, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» номерний знак ____, на автодорозі М11 Львів-Шегині, 21 км, з ознаками алкогольного сп’яніння /запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова, почервоніння обличчя/ та відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп’яніння, порушивши пункт 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене частиною другою статті 130 КУпАП.

18 червня 2020 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА4 за частиною другою статті 130 КУпАП.

19 червня 2020 року суд призначив розгляд справи на 15 год 15 хв 2 липня 2020 року.

1 липня 2020 року захисник ОСОБА4 – адвокат ОСОБА5 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.

Розгляд справи відкладений на 15 год 30 хв 21 липня 2020 року.

Суд вжив заходів щодо належного повідомлення ОСОБА4 про розгляд справи, однак конверт із судовою повісткою повернутий до суду 24 липня 2020 року.

Суд відклав розгляд справи на 10 год 00 хв 24 липня 2020 року, оскільки станом на 21 липня 2020 року відомості про отримання ОСОБА4 судової повістки у суду були відсутні (конверт із судовою повісткою повернутий до суду 24 липня 2020 року (інші причини). Крім того, суд здійснив виклик свідка інспектора взводу 2 роти 2 батальйону УПП у Львівській області ДПП Козак Б.Б.

Захисник ОСОБА5 повідомлений про судове засідання 24 липня 2020 року про що свідчить відповідна розписка у матеріалах справи.

21 липня 2025 року захисник ОСОБА4 – адвокат ОСОБА5 подав до суду клопотання про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення для належного оформлення.

У зв’язку з неявкою свідка розгляд справи відкладений на 15 год 00 хв 30 липня 2020 року.

У судовому засіданні 30 липня 2020 року суд вирішив клопотання адвоката ОСОБА5 про скерування матеріалів справи для належного оформлення, яке задоволено та постановою суду від 30 липня 2020 року матеріали справи повернув УПП у Львівській області для належного оформлення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90707223).

Залізничний районний суд міста Львова супровідним листом від 7 серпня 2020 року повернув до Управління патрульної поліції у Львівській області адміністративні матеріали.

Адміністративні матеріали надійшли до Управління патрульної поліції у Львівській області 17 серпня 2020 року про що свідчить штамп вхідної реєстрації.

Після доопрацювання матеріали справи суд отримав 20 серпня 2020 року.

У зв’язку із перебуванням судді Бориславського Ю.Л. у відпустці (наказ від 27 липня 2020 року № 192/В), розгляд справи призначений на 14 год 50 хв 10 вересня 2020 року.

Суддя Бориславський Ю.Л. прийняв постанову від 10 вересня 2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91518044), якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА4 за частиною другою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення від 8 червня 2020 року надійшов до провадження судді 18 червня 2020 року, тобто через 10 днів після складання протоколу, розглянутий 10 вересня 2020 року ‒ через 2 місяці 23 днів (82 календарних днів) із дня надходження справи про адміністративне правопорушення № 462/3527/20 до провадження судді Бориславського І.Р. (через 3 місяці 2 дні (92 календарних днів) з дня вчинення правопорушення).

3.5. Щодо справи № 462/3879/20

25 червня 2020 року відносно ОСОБА6 поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП у Львівській області ДПП Панін А.В. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 082098, відповідно до якого 15 червня 2020 року о 1 год 40 хв ОСОБА6 керував транспортним засобом марки «Audi A6», номерний знак ____, на автодорозі Західний обхід м. Львова 11 км, в стані алкогольного сп’яніння, порушивши пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

2 липня 2020 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА6 за частиною першою статті 130 КУпАП.

6 липня 2020 року суд призначив розгляд справи на 14 год 50 хв 20 липня 2020 року.

Розгляд справи відкладений на 14 год 00 хв 3 серпня 2020 року, оскільки станом на 20 липня 2020 року у суду були відсутні відомості щодо отримання ним судової повістки (конверт із судовою повісткою повернутий до суду 20 липня 2020 року).

Розгляд справи відкладений на 15 год 20 хв 10 вересня 2020 року, оскільки станом на 3 серпня 2020 року у суду були відсутні відомості щодо отримання ним судової повістки (конверт із судовою повісткою повернутий до суду 6 серпня 2020 року (інші причини)).

Станом на 10 вересня 2020 року відомості про отримання ОСОБА6 судової повістки суд не отримав (конверт із судовою повісткою повернутий до суду 11 вересня 2020 року (інші причини)), тому розгляд справи відкладений на 14 год 30 хв 24 вересня 2020 року.

Станом на 24 вересня 2020 року відомості про отримання ОСОБА6 судової повістки суд не отримав (конверт із судовою повісткою повернутий до суду 1 жовтня 2020 року (інші причини)), тому розгляд справи відкладений на 4 листопада 2020 року.

30 жовтня 2020 року ОСОБА6 отримав судову повістку на судове засідання 4 листопада 2020 року.

Суддя Бориславський Ю.Л. прийняв постанову від 4 листопада 2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92694731), якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА6 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення від 25 червня 2020 року надійшов до провадження судді 2 липня 2020 року, тобто через 7 днів після складання протоколу, розглянутий 4 листопада 2020 року ‒ через 4 місяці 2 дні (122 календарних днів) із дня надходження справи про адміністративне правопорушення № 462/3879/20 до провадження судді Бориславського І.Р. (через 4 місяці 9 днів (129 календарних днів) з дня вчинення правопорушення).

3.6. Щодо справи № 462/4551/20

18 липня 2020 року відносно ОСОБА1 командир взводу 1 роти 2 батальйону УПП у Львівській області ДПП Каторгіна Ю.І. склала протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 526406, відповідно до якого 18 липня 2020 року о 22 год 43 хв ОСОБА1 керував транспортним засобом марки «Peugeot 407», номерний знак ____ по вул. Патона, 2/4 у м. Львові, з ознаками наркотичного сп’яніння /порушення мови, координації рухів, неприродня блідість обличчя / та відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп’яніння, порушивши пункт 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

30 липня 2020 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА1 за частиною першою статті 130 КУпАП.

31 липня 2020 року суд призначив розгляд справи на 15 год 30 хв 5 серпня 2020 року. Докази надіслання судової повістки ОСОБА1 на вказану дату у матеріалах справи відсутня.

Розгляд справи відкладений на 15 год 00 хв 7 вересня 2020 року (інформація про причини відкладення справи у матеріалах справи відсутня).

3 вересня 2020 року ОСОБА1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із введеними на території України карантинними обмеженнями до закінчення епідемії, а тому розгляд справи відкладений на 16 год 45 хв 23 вересня 2020 року,

14 вересня 2020 року ОСОБА1 отримав судову повістку на судове засідання 23 вересня 2020 року, тобто, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Суд відклав розгляд справи на 12 год 00 хв 4 листопада 2020 року.

2 листопада 2020 року ОСОБА1 отримав судову повістку на судове засідання 4 листопада 2020 року, тобто, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Суддя Бориславський Ю.Л. прийняв постанову від 4 листопада 2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92694732), якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА1 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення від 18 липня 2020 року надійшов до провадження судді 30 липня 2020 року, тобто через 12 днів після складання протоколу, розглянутий 4 листопада 2020 року ‒ через 3 місяці 4 днів (94 календарних днів) із дня надходження справи про адміністративне правопорушення № 462/4551/20 до провадження судді Бориславського І.Р. (через 3 місяці 16 днів (106 календарних днів) з дня вчинення правопорушення).

3.7. Щодо справи № 462/5369/20

25 серпня 2020 року відносно ОСОБА7 ОСОБА7 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 522888, з якого вбачається, що 25 серпня 2020 року о 14 год 11 хв ОСОБА7 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», номерний знак ____ по вул. Вигоди, 36 у м. Львові, у стані наркотичного сп’яніння, що підтверджується медичним висновком лікаря-нарколога, порушивши пункт 2.9а Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

25 серпня 2020 року відносно ОСОБА7 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 522888, з якого вбачається, що 25 серпня 2020 року о 14 год 11 хв у м. Львові на вул. Вигоди, 36 ОСОБА7 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», номерний знак ____, у якого відсутні дзеркала заднього виду, передбачені конструкцією, чим порушив пункт 31.4.7а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП.

25 серпня 2020 року відносно ОСОБА7 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 275074, з якого вбачається, що 25 серпня 2020 року о 14 год 11 хв у м. Львові на вул. Вигоди, 36 ОСОБА7 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», номерний знак ____ без посвідчення водія, чим порушив пункт 2.1а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП.

4 вересня 2020 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА7 за частиною першою статті 121, частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП.

10 вересня 2020 року справа призначена до розгляду на 14 год 10 хв 28 вересня 2020 року.

Скерований судом конверт із судовою повісткою повернутий відділенням пошти лише 1 жовтня 2020 року (причина повернення – інші причини). У зв’язку із відсутністю у суду відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА7, суд відклав розгляд справи на 10 год 40 хв 10 листопада 2020 року.

4 листопада 2020 року захисник ОСОБА7 – адвокат ОСОБА8 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи

9 листопада 2020 року захисник ОСОБА7 – адвокат ОСОБА8 подав до суду клопотання про витребування матеріалів відеофіксації події.

11 листопада 2020 року суд скерував запит начальнику УПП у Львівській області про витребування матеріалів повної відеофіксації події, а тому розгляд справи відкладений на 25 листопада 2020 року.

24 листопада 2020 року захисник ОСОБА7 – адвокат ОСОБА8 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із участю у розгляді іншої справи.

У зв’язку із відсутністю відповіді на запит суду та клопотанням адвоката ОСОБА8, розгляд справи відкладений на 8 грудня 2020 року.

26 листопада 2020 року до суду надійшла відповідь від УПП у Львівській області.

7 грудня 2020 року захисник ОСОБА7 – адвокат ОСОБА8 подав до суду клопотання про закриття адміністративної справи у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Суддя Бориславський Ю.Л. прийняв постанову від 8 грудня 2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93421068), якою справи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 121 КУпАП за № 462/5380/20, номер провадження 3/462/2478/20, за частиною другою статті 126 КУпАП за № 462/5376/20, номер провадження 3/462/2477/20, за частиною першою статті 130 КУпАП за № 462/5369/20, номер провадження 3/462/2474/20, відносно ОСОБА7 об'єднав та вирішив розглядати в одному провадженні, присвоївши спільній справі № 462/5369/20, номер провадження - 3/462/2474/20.

Суддя Бориславський Ю.Л. прийняв постанову від 8 грудня 2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93421070), якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА7 за частиною першою статті 121, частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення від 25 серпня 2020 року надійшов до провадження судді 4 вересня 2020 року, тобто через 10 днів після складання протоколу, розглянутий 8 грудня 2020 року ‒ через 3 місяці 4 днів (94 календарних днів) із дня надходження справи про адміністративне правопорушення № 462/5369/20 до провадження судді Бориславського І.Р. (через 3 місяці 13 днів (103 календарних днів) з дня вчинення правопорушення).

3.8. Щодо справи № 462/6565/19

9 жовтня 2019 року відносно ОСОБА9 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 275232, з якого вбачається, що 9 жовтня 2019 року о 1 год 15 хв ОСОБА9 керував транспортним засобом марки «Ford Focus», номерний знак ____ у м. Львові на вул. Кульпарківська, 125 з ознаками алкогольного сп’яніння /запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння шкіри обличчя/ та відмовився від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан сп’яніння, порушивши пункт 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

17 жовтня 2019 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА9 за частиною першою статті 130 КУпАП.

21 жовтня 2019 року суд призначив розгляд справи на 10 год 30 хв 4 листопада 2019 року.

28 жовтня 2019 року ОСОБА9 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням за межами Львівської області. Розгляд справи відкладений на 10 год 05 хв 25 листопада 2019 року.

22 листопада 2019 року ОСОБА9 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням за межами Львівської області. Розгляд справи відкладений на 12 год 00 хв 9 грудня 2019 року.

Судова повістка на судове засідання 9 грудня 2019 року надіслана судом 2 грудня 2019 року.

Станом на 9 грудня 2019 року відомості про отримання ОСОБА9, судової повістки суд не отримав (судова повістка повернута до суду 12 грудня 2019 року (інші причини)), тому розгляд справи відкладений на 14 год 40 хв 26 грудня 2019 року.

Судова повістка на судове засідання 26 грудня 2019 року надіслана судом 17 грудня 2019 року.

У зв’язку із відсутністю у суду відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА9 (судова повістка повернута до суду 2 січня 2020 року (інші причини)), суд відклав розгляд справи на 3 січня 2020 року.

У матеріалах справи відсутні докази надіслання судової повістки ОСОБА9 на судове засідання 3 січня 2020 року.

Суд відклав розгляд справи на 20 січня 2020 року.

У матеріалах справи відсутні докази надіслання судової повістки ОСОБА9 на судове засідання 20 січня 2020 року.

Суддя Бориславський Ю.Л. прийняв постанову від 20 січня 2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87066901), якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА9 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення від 9 жовтня 2019 року надійшов до провадження судді 17 жовтня 2019 року, тобто через 8 днів після складання протоколу, розглянутий 20 січня 2020 року ‒ через 3 місяці 3 днів (93 календарних днів) із дня надходження справи про адміністративне правопорушення № 462/6565/19 до провадження судді Бориславського І.Р. (через 3 місяці 11 днів (101 календарних днів) з дня вчинення правопорушення).

3.9. Щодо справи № 462/6628/20

15 жовтня 2020 року відносно ОСОБА10 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 419397, з якого вбачається, що 15 жовтня 2020 року о 3 год 11 хв ОСОБА10 керував транспортним засобом марки «Opel Vectra», номерний знак ____ на вул. Виговського, 47 у м. Львові з ознаками алкогольного сп’яніння /запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя/ та відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп’яніння, порушивши пункт 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

22 жовтня 2020 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА10 за частиною першою статті 130 КУпАП.

23 жовтня 2020 року справа призначена до розгляду на 10 год 15 хв 9 листопада 2020 року.

6 листопада 2020 року ОСОБА10 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що з 6 до 10 листопада 2020 року перебуватиме за межами Львівської області.

Суд відклав розгляд справи на 12 год 15 хв 26 листопада 2020 року.

19 листопада 2020 року ОСОБА10 отримав судову повістку на судове засідання 26 листопада 2020 року.

Судове засідання 26 листопада 2020 року не відбулося у зв’язку з неявкою ОСОБА10, розгляд справи відкладений на 11 год 00 хв 11 грудня 2020 року.

10 грудня 2020 року ОСОБА10 подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та у зв’язку із формування правової позиції просив відкласти розгляд справи. Клопотання ОСОБА10 суд задовольнив та розгляд справи відкладений на 15 год 00 хв 24 грудня 2020 року.

24 грудня 2020 року адвокат ОСОБА11 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні та необхідністю ознайомлення з матеріалами стосовно ОСОБА10.

Розгляд справи відкладений на 11 год 00 хв 4 січня 2021 року (суддя призначив судове засідання 24 грудня 2020 року).

У зв’язку із перебуванням судді у відпустці розгляд справи відкладений на 21 січня 2021 року.

Суддя Бориславський Ю.Л. перебував у відпустці з 4 до 19 січня 2021 року (наказ від 29 грудня 2020 року № 328/В).

Суддя Бориславський Ю.Л. прийняв постанову від 21 січня 2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94439409), якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА10 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення від 15 жовтня 2020 року надійшов до провадження судді 22 жовтня 2020 року, тобто через 7 днів після складання протоколу, розглянутий 21 січня 2021 року ‒ через 2 місяці 29 днів (89 календарних днів) із дня надходження справи про адміністративне правопорушення № 462/6628/20 до провадження судді Бориславського І.Р. (через 3 місяці 6 днів (96 календарних днів) з дня вчинення правопорушення).

IV. Стислий зміст пояснень судді

11 серпня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Бориславського Ю.Л.

4.1. Суддя пояснив, що у період з 1 жовтня 2019 року до 21 січня 2021 року на його розгляді перебувало 315 справ про адміністративні правопорушення, з яких він розглянув 292 справи.

Щодо справи № 462/6628/20

Уперше, справа призначена до розгляду 9 листопада 2020 року.

6 листопада 2020 року ОСОБА10 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

З метою забезпечення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд відклав розгляд справи 26 листопада 2020 року.

Судове засідання 26 листопада 2020 року не відбулося у зв’язку з неявкою ОСОБА10, розгляд справи відкладений на 11 грудня 2020 року.

10 грудня 2020 року ОСОБА10 подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та у зв’язку із формуванням правової позиції просив відкласти розгляд справи. Клопотання ОСОБА10 суд задовольнив та розгляд справи відкладений на 24 грудня 2020 року.

24 грудня 2020 року адвокат ОСОБА11 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з чим розгляд справи відкладений на 4 січня 2021 року.

У зв’язку із перебуванням судді у відпустці розгляд справи відкладений на 21 січня 2021 року.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, 21 січня 2021 року суддя прийняв постанову, якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА10 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Щодо справи № 462/5369/20

4 вересня 2020 року до Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно ОСОБА7 за частиною першою статті 121, частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП.

Справа призначена до розгляду на 28 вересня 2020 року.

Суд вжив заходів щодо належного повідомлення ОСОБА7, однак скерований судом конверт із судовою повісткою повернутий відділенням пошти лише 1 жовтня 2020 року (причина повернення – інші причини). У зв’язку із відсутністю у суду відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА7, суд відклав розгляд справи на 10 листопада 2020 року.

9 листопада 2020 року адвокат ОСОБА8 подав клопотання про витребування матеріалів відеофіксації події.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, 8 грудня 2020 року суддя прийняв постанову, якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА7 за частиною першою статті 121, частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП.

Щодо справи № 462/4551/20

Суд призначив розгляд справи на 5 серпня 2020 року.

Суд вжив заходів щодо належного повідомлення ОСОБА1, однак станом на 5 серпня 2020 року у суду були відсутні відомості щодо отримання ним судової повістки, тому розгляд справи відкладений на 7 вересня 2020 року.

3 вересня 2020 року ОСОБА1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із введеними на території України карантинними обмеженнями, а тому розгляд справи відкладений на 23 вересня 2020 року, про що повідомлено ОСОБА1, однак останній не з’явився. З метою дотримання права особи на захист, суд відклав розгляд справи на 4 листопада 2020 року.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, 4 листопада 2020 року суддя прийняв постанову, якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА1 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Щодо справи № 462/3879/20

Суд призначив розгляд справи на 20 липня 2020 року.

Суд вжив заходів щодо належного повідомлення ОСОБА6, однак станом на 20 липня 2020 року у суду були відсутні відомості щодо отримання ним судової повістки, тому розгляд справи відкладений на 3 серпня 2020 року.

У зв’язку із відсутністю у суду відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА6, суд відклав розгляд справи на 10 вересня 2020 року.

Станом на 10 вересня 2020 року відомості про отримання ОСОБА6 судової повістки суд не отримав, тому розгляд справи відкладений на 24 вересня 2020 року.

Станом на 24 вересня 2020 року відомості про отримання ОСОБА6 судової повістки суд не отримав, тому розгляд справи відкладений на 4 листопада 2020 року.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, 4 листопада 2020 року суддя прийняв постанову, якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА6 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Щодо справи № 462/3527/20

Суд призначив розгляд справи на 2 липня 2020 року.

2 липня 2020 року адвокат ОСОБА5 подав клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи. Розгляд справи відкладений на 21 липня 2020 року.

Суд вжив заходів щодо належного повідомлення ОСОБА4 про розгляд справи, однак, конверт із судовою повісткою повернутий до суду 24 липня 2020 року.

У зв’язку із відсутністю у суду відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА4, суд відклав розгляд справи на 24 липня 2020 року та здійснив виклик свідка.

У зв’язку з неявкою свідка розгляд справи відкладений на 30 липня 2020 року.

У судовому засіданні 30 липня 2020 року суд вирішив клопотання адвоката ОСОБА5 про скерування матеріалів справи для належного оформлення, яке задоволено та постановою суду від 30 липня 2020 року матеріали справи повернуті УПП у Львівській області для належного оформлення.

Після доопрацювання матеріали справи суд отримав 20 серпня 2020 року.

У зв’язку із перебуванням судді Бориславського Ю.Л. у відпустці та з урахуванням графіку раніше призначених справ, розгляд справи призначений на 10 вересня 2020 року.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, 10 вересня 2020 року суддя прийняв постанову, якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА6 за частиною другою статті 130 КУпАП.

Щодо справи № 462/1454/20

Суд призначив розгляд справи на 23 березня 2020 року.

Суд вжив заходів щодо належного повідомлення ОСОБА3, однак, станом на 23 березня 2020 року відомості про отримання ОСОБА3 судової повістки у суду були відсутні, тому розгляд справи відкладений на 6 квітня 2020 року.

2 квітня 2020 року ОСОБА3 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів, тому розгляд справи відкладений на 28 квітня 2020 року.

У зв’язку із відсутністю у суду відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА3, суд відклав розгляд справи на 15 травня 2020 року.

14 травня 2020 року ОСОБА3 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів, тому розгляд справи відкладений на 25 травня 2020 року.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, 10 червня 2020 року суддя прийняв постанову, якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА3 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Щодо справи № 462/1122/20

Суд призначив розгляд справи на 5 березня 2020 року.

Суд вжив заходів щодо належного повідомлення ОСОБА2, однак станом на 5 березня 2020 року відомості про отримання ОСОБА2 судової повістки у суду були відсутні, тому розгляд справи відкладений на 23 березня 2020 року.

23 березня 2020 року ОСОБА2 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів, тому розгляд справи відкладений на 6 квітня 2020 року.

3 квітня 2020 року ОСОБА2 повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів, тому розгляд справи відкладений на 28 квітня 2020 року.

27 квітня 2020 року ОСОБА2 повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів, тому розгляд справи відкладений на 28 квітня 2020 року.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд відклав розгляд справи на 14 травня 2020 року.

14 травня 2020 року ОСОБА2 повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів, тому розгляд справи відкладений на 27 травня 2020 року.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, 27 травня 2020 року суддя прийняв постанову, якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА2 за статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП.

Щодо справи № 462/6565/19

Суд призначив розгляд справи на 4 листопада 2019 року.

28 жовтня 2019 року ОСОБА9 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням за межами Львівської області. Розгляд справи відкладений на 25 листопада 2019 року.

22 листопада 2019 року ОСОБА9 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням за межами Львівської області. Розгляд справи відкладений на 9 грудня 2019 року.

Станом на 9 грудня 2019 року відомості про отримання ОСОБА9, судової повістки суд не отримав, тому розгляд справи відкладений на 26 грудня 2019 року.

У зв’язку із відсутністю у суду відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА9, суд відклав розгляд справи на 3 січня 2020 року.

У зв’язку із відсутністю у суду відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА9, суд відклав розгляд справи на 20 січня 2020 року.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, 20 січня 2020 року суддя прийняв постанову, якою закрив провадження у справі відносно ОСОБА9 за частиною першою статті 130 КУпАП.

4.2. Щодо покликань скаржника про розгляд трьох справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА1, то суддя зазначив, що у його провадженні перебувала лише справа № 462/4551/20.

4.3. Суддя вважав надуманими та необґрунтованими твердження Маселка Р.А. про те, що під час розгляду справ № 462/2853/20 та № 462/5741/19 суддя не врахував характер правопорушень та не обґрунтував доцільність застосування до правопорушників заходів громадського впливу.

Щодо справи № 462/2853/20

Суд вирішив звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА12 за частиною першою статті 130 КУпАП та передати матеріали справи на розгляд справи на розгляд громадської організації «Асоціація гірських провідників «Ровінь» для вирішення питання про застосування ОСОБА12 заходів громадського впливу, зобов’язавши генерального директора АГП «Ровінь» ОСОБА13 повідомити суд про прийняте рішення не пізніше як у десятиденний строк з дня отримання матеріалів.

Під час прийняття рішення суд врахував вимоги статті 21 КУпАП, обставини справи, поведінку ОСОБА12 під час розгляду справи, вік правопорушника, те, що він раніше не притягався до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, його тривалу співпрацю із громадською організацією «Асоціація гірських провідників «Ровінь», яка подала клопотання про передачу ОСОБА12 на поруки.

З огляду на викладене, суд вирішив, що застосування заходів громадського впливу буде доцільним та сприятиме недопущенню вказаною особою адміністративних правопорушень у майбутньому.

Щодо справи № 462/5743/19

Суд вирішив звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА14 за частиною першою статті 130 КУпАП та передати матеріали справи на розгляд справи на розгляд трудового колективу Видавництва Національного університету «Львівська політехніка» для вирішення питання про застосування ОСОБА14 заходів громадського впливу, зобов’язавши директора Видавництва Національного університету «Львівська політехніка» повідомити суд про прийняте рішення не пізніше як у десятиденний строк з дня отримання матеріалів.

Під час прийняття рішення суд врахував вимоги статті 21 КУпАП, обставини справи, поведінку ОСОБА14 під час розгляду справи, вік правопорушника, те, що він раніше не притягався до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, позитивну характеристику, його тривалу співпрацю із Видавництвом Національного університету «Львівська політехніка», яка подала клопотання про передачу ОСОБА14 на поруки.

Суддя звернув увагу, що на виконання прийнятих постанов надіслано листи із повідомленням про вжиті заходи громадського впливу на правопорушників.

4.4. Суддя наголосив, що усі справи призначалися до розгляду у якомога найкоротші строки, з урахуванням можливості повідомити особу про час та місце розгляду справи, а розгляд справ відкладався з різних об’єктивних причин і виключно з метою дотримання права особи на захист та справедливий суд, недопущення порушення законних прав та інтересів осіб, у тому числі, на їх участь у розгляді справи.

З березня 2020 на території України діяли карантинні обмеження, які вплинули на терміни розгляду справ судами. У матеріалах справи містяться заяви про відкладення розгляду справи саме у зв’язку із дією карантинних обмежень, які суд задовольняв з метою забезпечення учасників справи права на доступ до правосуддя.

Впродовж 2020-2021 років у Залізничному районному суді міста Львова мали місце затримка та тимчасові припинення відправлення поштової кореспонденції у зв’язку із відсутністю фінансування, що призводило до несвоєчасного повідомлення учасників справи.

Суддя зазначив, що вжив усіх заходів для належного, повного та всебічного з’ясування обставин кожної справи. Жодних зволікань розгляду справ він не допустив, а на строки розгляду справ вплинули об’єктивні обставини.

З огляду на викладене, суддя переконаний, що у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.

V. Висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.

5.1. Норми права, що підлягають застосуванню

Суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 990SCGC/11/24 зазначала, що обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак дисциплінарного проступку у виді затягування розгляду справи є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Розумні строки розгляду справ судом відносяться до основних засад судочинства в Україні (стаття 129 Конституції України).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом.

Такими критеріями є: складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка державних органів (насамперед суду); перевантаження судової системи; значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року; «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року; «Бараона проти Португалії» від 8 липня 1987 року; «Буххольц проти Німеччини» від 6 травня 1981 року; «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року).

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об’єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. У рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. ЄСПЛ нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушені в цій справі. Аналогічну позицію ЄСПЛ висловив у рішеннях «Смірнова проти України», «Карнаушенко проти України».

Завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (стаття 277 КУпАП).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п’ятій цієї статті (стаття 38 КУпАП у редакції на час розгляду суддею справ).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (частина перша статті 268 КУпАП).

Частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. При цьому в переліку таких справ відсутнє посилання на справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Частина другою статті 268 КУпАП визначає перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. При цьому в переліку таких справ немає посилання на справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Тобто за змістом частини другої статті 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обов’язковою.

На вирішення зазначених у статтях 1, 245 КУпАП завдань стаття 280 цього Кодексу на суддю покладає обов’язок з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такий дискреційний обов`язок судді закріплений законодавцем для надання можливості суду діяти у межах встановлених законом повноважень на власний розсуд.

Питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення із дотриманням строку, визначеного статтею 38 КУпАП, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення.

З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами.

Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 990SCGC/20/24.

5.2. Висновок про порушення суддею Бориславським Ю.Л. строку розгляду справ

Суддя Бориславський Ю.Л. розглянув справи № 462/6628/20, № 462/5369/20, № 462/4551/20, № 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19 з порушенням п’ятнадцятиденного строку, встановленого статтею 277 КУпАП.

Самі по собі факти порушення суддею строку розгляду справ, протягом п’ятнадцятиденного строку, встановленого статтею 277 КУпАП, не є підставою для його дисциплінарної відповідальності, оскільки необхідно встановити безпідставність поведінки судді.

У цьому аспекті Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя має дослідити такі обставини: 1) складність справи; 2) інформацію про проведення судових засідань у справі та причини їх відкладень; 3) нормативну, штатну та фактичну чисельність суддів Залізничного районного суду міста Львова; 4) рівень судового навантаження на суддю Бориславського Ю.Л.; 5) наявність інших об’єктивних причин, що перешкодили судді своєчасно розглянути справу.

5.3. Складність справи

5.3.1. Суддя посилається на неможливість розгляду справ за відсутності осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності з метою забезпечення їх прав.

Суддя звертав увагу, що з березня 2020 на території України діяли карантинні обмеження, які вплинули на терміни розгляду справ судами. У матеріалах справи містяться заяви про відкладення розгляду справи саме у зв’язку із дією карантинних обмежень, які суд задовольняв з метою забезпечення учасників справи права на доступ до правосуддя.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2020 року № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України установлено карантин. Зокрема, було заборонено проведення всіх масових заходів, у яких беруть участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, у березні 2020 року Рада суддів України своїм листом від 16 березня 2020 року № 9-рс-186/20 рекомендувала судам на період карантинних заходів запровадити особливий режим роботи судів. Ці рекомендації затвердила Рада суддів України рішенням від 17 березня 2020 року № 19 «Щодо організації роботи судів та органів суддівського самоврядування в умовах карантину», зокрема, наголосила на можливості участі в судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Отже, поширення на території України коронавірусу COVID-19 очевидно ускладнювало процес, у тому числі, розгляду судових справ, проте запровадження карантинних заходів не унеможливило роботу державних органів, у тому числі й судів, а отже, не може безумовно свідчити про обґрунтованість причин тривалого розгляду та відкладення справ про адміністративні правопорушення.

Закон не визначає обов’язкової участі осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, у судових засіданнях за умови їх належного повідомлення.

Більше того, на офіційному вебсайті Залізничного районного суду міста Львова міститься публікація від 16 березня 2020 року, у якій суд звертається до громадян, які є учасниками процесу, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо розгляд справ не передбачає обов’язкової присутності учасників.

Справа № 462/6565/19 надійшла до суду та розглянута суддею 20 січня 2020 року, тобто запровадження карантинних заходів.

Пояснення судді Бориславського Ю.Л. у цій частині не спростовують обставин бездіяльності судді щодо вжиття заходів для розгляду справ про адміністративні правопорушення у строки, передбачені статтею 277 КУпАП, та не можуть свідчити про надмірну складність справ.

5.3.2. Суддя стверджує, що впродовж 2020-2021 років у Залізничному районному суді міста Львова мали місце затримка та тимчасові припинення відправлення поштової кореспонденції у зв’язку із відсутністю фінансування, що призводило до несвоєчасного повідомлення учасників справи.

Твердження судді щодо браку фінансування та відсутності коштів для надсилання поштової кореспонденції спростовуються правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справі № 693/812/21, від 30 травня 2023 року у справі № 202/4443/18, у яких вказано, що недостатнє фінансування судової системи не дає підстав суду для невиконання своїх обов’язків, передбачених процесуальним законодавством України.

Крім того, у матеріалах усіх справ міститься інформація про надіслання особам, які притягуються до адміністративної відповідальності, судових повісток про виклик у судові засідання.

5.3.3. За таких обставин, суддя не навів обґрунтованих доводів про правову та/або фактичну складність справ, розгляд яких з порушенням встановленого законом строку ставиться йому у провину, так само як і доводів, що розгляд цих справ вимагав вжиття особливих процесуальних та/або організаційних заходів задля забезпечення правильного встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення.

5.4. Інформація щодо судових засідань у справах та причини їх відкладення

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення через недоліки в діяльності судів, незадовільну організацію судового процесу, особливо якщо внаслідок цього винні особи уникають накладення на них адміністративних стягнень за вчинені правопорушення, негативно впливає на ефективність правосуддя та авторитет судової влади.

Отже, надзвичайно важливо, щоб на кожному етапі суддями вживались усі можливі та належні заходи, аби унеможливити або мінімізувати такі наслідки як у власній роботі та роботі працівників суду, так і в роботі тих органів, які тим чи іншим чином долучені до цього процесу, адже саме на суддю покладено обов’язок забезпечити своєчасний розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суддя завжди має пам’ятати, що законом встановлено надзвичайно стислі строки для їх розгляду, а також незначні строки, впродовж яких на осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, можуть бути накладені адміністративні стягнення, при цьому враховувати, що і органи, які складають та направляють протоколи про адміністративні правопорушення до суду, і об’єкти поштового зв’язку, які вручають судові повістки, і працівники суду можуть допускати зволікання з виконанням покладених на них обов’язків чи недбалість при їх виконанні, а особи, стосовно яких складено протоколи, – ухилятися від явки до суду у різний спосіб тощо.

Для цього суддя повинен ставити високі вимоги щодо організації судочинства до себе, своїх помічників та інших відповідальних працівників суду, а також не залишати без уваги порушення, що допускаються працівниками інших органів, від належного виконання обов’язків якими залежить можливість забезпечення належного правосуддя (такі випадки, як встановлено під час цього дисциплінарного провадження, є непоодинокими).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що критеріями оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді, можуть бути: своєчасне призначення справи до розгляду; розумні часові інтервали між судовими засіданнями; обґрунтованість відкладення судових засідань чи оголошення в них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів на доопрацювання чи повернення додаткових матеріалів; повнота підготовки справ до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надсилання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, дослідивши копії матеріалів справ № 462/6628/20, № 462/5369/20, № 462/4551/20, № 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19, установила таке:

Номер справи	Дата вчинення правопорушення	Дата надходження протоколу до суду	Дата призначення першого судового засідання та кількість судових засідань	Дата закриття провадження	Строк з моменту вчинення правопорушення	Строк з моменту надходження до суду
462/6628/20	15.10.2020	22.10.2020	9 листопада 2020 року (6 судових засідань)	21.01.2021	96	89
462/5369/20	25.08.2020	4.09.2020	28 вересня 2020 року (4 судових засідань)	8.12.2020	103	94
462/4551/20	18.07.2020	30.07.2020	5 серпня 2020 року (4 судових засідань)	4.11.2020	106	94
462/3879/20	25.06.2020	2.07.2020	20.07.2020 (5 судових засідань)	4.11.2020	129	122
462/3527/20	08.06.2020	18.06.2020	2.07.2020 (5 судових засідань)	10.09.2020	92	82
462/1454/20	1.03.2020	6.03.2020	23.03.2020 (6 судових засідань)	10.06.2020	99	94
462/1122/20	14.02.2020	21.02.2020	5.03.2020 (6 судових засідань)	27.05.2020	103	96
462/6565/19	9.10.2019	17.10.2019	4.11.2019 (6 судових засідань)	20.01.2020	101	93

Аналіз цієї інформації свідчить, що справи № 462/6628/20, № 462/5369/20,№ 462/4551/20, № 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19 розподілені судді Бориславському Ю.Л. не менш ніж за два місяці до закінчення строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

У справах про адміністративні правопорушення № 462/1122/20, № 462/3527/20, № 462/4551/20 суддя Бориславський Ю.Л. уперше призначив судові засідання в межах визначеного статтею 277 КУпАП п’ятнадцятиденного строку.

У справах № 462/1454/20, № 462/2879/20, № 462/5369/20, № 462/6565/19, № 462/6628/20 суддя Бориславський Ю.Л. призначив перше судове засідання поза межами визначеного статтею 277 КУпАП п’ятнадцятиденного строку.

Справа № 462/1122/20

У справі № 462/1122/20 суддя призначав 6 судових засідань (інтервали між судовими засіданнями від 14 до 22 календарних днів):

- 1 судове засідання (5 березня 2020 року) не відбулося через відсутність у судді на час проведення судового засідання відомостей про належне повідомлення особи;

- наступні 4 судові засідання відкладені у зв’язку із поданням особою клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів. У клопотаннях єдиною підставою для відкладення судових засідань особа зазначала запровадження карантинних заходів без конкретизації будь-яких перешкод для особистої участі у судових засіданнях.

Подання таких клопотань свідчить про те, що особа була повідомлена та обізнана про розгляд щодо неї справи у суді.

Незважаючи на те, що особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, участь якої є необов’язковою під час розгляду справи, була обізнана про цю справу, суддя неодноразово відкладав її розгляд.

Суддя не повідомив ґрунтовних обставин, які б визначали обов’язкову присутність такої особи у судових засіданнях.

Як наслідок, у судовому засіданні 27 травня 2020 року суддя закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Справа № 462/1454/20

У справі № 462/1454/20 суддя призначав 6 судових засідань (інтервали між судовими засіданнями від 10 до 22 календарних днів):

- перше судове засідання суддя призначив через 17 календарних днів після надходження справи до суду, тобто з порушенням строку, встановленого статті 277 КУпАП;

- 3 судові засідання (23 березня 2020 року, 28 квітня 2020 року, 25 травня 2020 року) не відбулися через відсутність у судді на час проведення судових засідань відомостей про належне повідомлення особи;

- 2 судові засідання (6 квітня 2020 року, 15 травня 2020 року) відкладені у зв’язку із поданням особою клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів. У клопотаннях єдиною підставою для відкладення судових засідань особа зазначала запровадження карантинних заходів без конкретизації будь-яких перешкод для особистої участі у судових засіданнях.

Як наслідок, у судовому засіданні 10 червня 2020 року суддя закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Справа № 462/3527/20

У справі № 462/3527/20 суддя призначав 5 судових засідань (інтервали між судовими засіданнями від 3 до 19 календарних днів):

- 1 судове засідання (2 липня 2020 року) не відбулося у зв’язку із поданням захисником ОСОБА5 клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення матеріалами справи.

- 1 судове засідання (21 липня 2020 року) відкладене через відсутність у судді на час проведення судових засідань відомостей про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому у судове засідання з’явився захисник ОСОБА5 про що свідчить відповідна розписка, що міститься у матеріалах справи;

- 1 судове засідання (24 липня 2020 року) відкладене через неявку свідка у судове засідання;

- у судовому засіданні 30 липня 2020 року суд вирішив клопотання адвоката ОСОБА5 про скерування матеріалів справи для належного оформлення, яке задоволено та постановою суду від 30 липня 2020 року матеріали справи повернув УПП у Львівській області для належного оформлення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90707223).

Аналіз матеріалів справи № 462/3527/20 дає підстави для висновку, що у цій справі особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, користувалася правничою допомогою адвоката, який подавав від імені цієї особи відповідні клопотання та з’являвся у судові засідання. Зокрема судове засідання 21 липня 2020 року не відбулося через відсутність особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що вона була представлена захисником у судовому засіданні.

Після доопрацювання матеріали справи суд отримав 20 серпня 2020 року.

Отже, матеріали справи повернуті УПП у Львівській області для належного оформлення постановою від 30 липня 2020 року, однак фактично такі надіслані супровідним листом від 7 серпня 2020 року (через 8 днів після проведення судового засідання) та отримані органом поліції лише 17 серпня 2020 року. При цьому орган поліції вже через три дні після отримання матеріалів надіслав їх повторно до суду.

У зв’язку із перебуванням судді Бориславського Ю.Л. у відпустці до 2 вересня 2020 року (наказ від 27 липня 2020 року № 192/В), розгляд справи призначений лише 4 вересня 2020 року на 14 год 50 хв 10 вересня 2020 року, незважаючи на те, що строк накладення адміністративного стягнення закінчувався 8 вересня 2020 року.

Справа № 462/3879/20

У справі № 462/3879/20 суддя призначав 5 судових засідань (інтервали між судовими засіданнями від 10 до 41 календарних днів):

- перше судове засідання суддя призначив через 18 календарних днів після надходження справи до суду (20 липня 2020 року), тобто з порушенням строку, встановленого статті 277 КУпАП. При цьому судова повістка сформована лише 6 липня 2020 року, незважаючи на те, що справа надійшла до судді 2 липня 2020 року;

- усі судові засідання у справі, окрім засідання, у якому прийнято постанову про закриття провадження, відкладені через відсутність відомостей щодо отримання особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, судової повістки;

- інтервал між судовими засіданням 3 серпня 2020 року та 10 вересня 2020 року пояснюється перебуванням судді у щорічній відпустці;

- викликає зауваження інтервал між судовими засіданням 24 вересня 2020 року та 4 листопада 2020 року (41 календарний день). У цей період суддя був у відпустці з 15 до 18 вересня 2020 року, а також був тимчасово непрацездатним з 21 вересня 2020 року до 2 жовтня 2020 року.

Варто врахувати, що судова повістка про виклик у судове засідання 3 серпня 2020 року фактично надіслана 28 липня 2020 року, незважаючи на те, що судове засідання відбулося 20 липня 2020 року, тобто через 8 календарних днів (рекомендоване поштове повідомлення).

Необхідно зробити акцент на тому, що особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, отримала особисто 9 вересня 2020 року судову повістку про виклик у судове засідання на 10 вересня 2020 року, однак не з’явилася у судове засідання (рекомендоване повідомлення повернулося до суду 11 вересня 2020 року, тобто після завершення судового засідання). Водночас цей факт засвідчує, що особа була ознайомлена із наявністю справи щодо неї.

Судова повістка про виклик у судове засідання 25 вересня 2020 року фактично надіслана 16 вересня 2020 року (повернута до суду 1 жовтня 2020 року), незважаючи на те, що судове засідання відбулося 10 вересня 2020 року, тобто через 6 календарних днів (рекомендоване поштове повідомлення).

Судова повістка про виклик у судове засідання 4 листопада 2020 року фактично сформована 19 жовтня 2020 року та надіслана 22 жовтня 2020 року (вручена особі 30 жовтня 2020 року), незважаючи на те, що судове засідання відбулося 25 вересня 2020 року, тобто майже через місяць після проведення судового засідання (рекомендоване поштове повідомлення).

Також, варто зверути увагу, що усі поштові конверти (окрім конверту із повістками на 10 вересня 2020 року, 4 листопада 2020 року) поверталися до суду із відміткою «Інші причини», при цьому, не конкретизовано, які саме причини перешкоджали установі поштового зв’язку вручити повістки.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил надання послуг поштового зв’язку).

Суддя не вжив жодних заходів для з’ясування та перевірки цієї інформації, що стало слугувало причиною для невручення повісток.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що одним із критеріїв оцінки належної поведінки судді в аспекті дисциплінарного проступку, який ставиться за провину судді, може бути належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків відповідальними працівниками суду, у тому числі щодо формування та надсилання судових повісток (іншої кореспонденції), за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

Наведене свідчить про неналежну організацію роботи судді щодо контролю за діяльністю власного офісу, що вплинуло на своєчасність надіслання повісток та стало причиною відкладення судового засідання.

Як наслідок, у судовому засіданні 4 листопада 2020 року суддя закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Справа № 462/4551/20

У справі № 462/4551/20 суддя призначав 4 судових засідань (інтервали між судовими засіданнями від 16 до 42 календарних днів):

- суддя вперше призначив судове засідання на 5 серпня 2020 року, однак таке не відбулося (інформація про причини відкладення справи у матеріалах справи відсутня, як і відсутні докази надіслання повістки).

- інтервал між судовими засіданням 5 серпня 2020 року та 7 вересня 2020 року пояснюється перебуванням судді у щорічній відпустці;

- 1 судове засідання (7 вересня 2020 року) відкладене у зв’язку із поданням особою клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів. У клопотанні єдиною підставою для відкладення судових засідань особа зазначала запровадження карантинних заходів без конкретизації будь-яких перешкод для особистої участі у судовом засіданні.

Подання такого клопотання свідчить про те, що особа була повідомлена та обізнана про розгляд щодо неї справи у суді.

- 1 судове засідання (23 вересня 2020 року) не відбулося, оскільки особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не з’явилася у судове засідання. Суддя відклав розгляд справи, незважаючи на те, що 14 вересня 2020 року ОСОБА1 отримав судову повістку на судове засідання 23 вересня 2020 року, тобто, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Суддя призначив наступне судове засідання на 4 листопадад 2020 року, тобто через 42 календарних днів, незважаючи на те, що строк накладення адміністративного стягнення закінчувався 18 жовтня 2020 року. У цей період суддя перебував у відпустці з 15 до 18 вересня 2020 року, а також був тимчасово непрацездатним з 21 вересня 2020 року до 2 жовтня 2020 року, інший час перебував на робочому місці.

Справа № 462/5369/20

У справі № 462/5369/20 суддя призначав 4 судових засідань (інтервали між судовими засіданнями від 13 до 43 календарних днів):

- перше судове засідання суддя призначив через 24 календарних днів після надходження справи до суду (4 вересня 2020 року), тобто з порушенням строку, встановленого статті 277 КУпАП. При цьому судова повістка сформована лише 10 вересня 2020 року, незважаючи на те, що справа надійшла до судді 4 вересня 2020 року. Скерований судом конверт із судовою повісткою повернутий відділенням пошти лише 1 жовтня 2020 року (причина повернення – інші причини). У зв’язку із відсутністю у суду відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА7, суд відклав розгляд справи на 10 год 40 хв 10 листопада 2020 року.

- 4 листопада 2020 року захисник ОСОБА7 – адвокат ОСОБА8 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи. 9 листопада 2020 року захисник ОСОБА7 – адвокат ОСОБА8 подав до суду клопотання про витребування матеріалів відеофіксації події. З огляду на це, суддя відклав судове засідання на 25 листопада 2020 року (день, коли закінчувався строк накладення адміністративного стягнення). Варто звернути увагу, що у судове засідання з’явився захисник ОСОБА8 про що свідчить відповідна розписка. Крім того варто наголосити, що ОСОБА7 отримав судову повістку 30 жовтня 2020 року, тобто був належним чином повідомлений про дату, час та місця розгляду.

- 24 листопада 2020 року захисник ОСОБА7 – адвокат ОСОБА8 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із участю у розгляді іншої справи. У зв’язку із відсутністю відповіді на запит суду та клопотанням адвоката ОСОБА8, розгляд справи відкладений на 8 грудня 2020 року. 26 листопада 2020 року до суду надійшла відповідь від УПП у Львівській області.

Варто звернути увагу, що 11 листопада 2020 року суд сформував запит начальнику УПП у Львівській області про витребування матеріалів повної відеофіксації події, який фактично надісланий лише 17 листопада 2020 року (через 7 календарних днів після проведення судового засідання).

Також, суддя мав усвідомлювати, що 25 листопада 2020 року закінчується строк накладення адміністративного стягнення, а тому відкладення судового засідання у цей день призведе до закриття провадження у справі. Однак суддя відклав судове засідання через неявку захисника у зв’язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

- 7 грудня 2020 року захисник ОСОБА7 – адвокат ОСОБА8 подав до суду клопотання про закриття адміністративної справи у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Незважаючи на те, що особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, участь якої є необов’язковою під час розгляду справи, була обізнана про цю справу, суддя відкладав її розгляд. При цьому особа була представлена захисником.

Справа № 462/6565/19

У справі № 462/6565/19 суддя призначав 6 судових засідань (інтервали між судовими засіданнями від 8 до 21 календарних днів):

- перше судове засідання суддя призначив через 18 календарних днів після надходження справи до суду (17 жовтня 2019 року), тобто з порушенням строку, встановленого статті 277 КУпАП.

- 2 судові засідання (4 листопада 2019 року, 25 листопада 2019 року) відкладені у зв’язку із поданням особою клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням за межами Львівської області.

Судова повістка на судове засідання 9 грудня 2019 року надіслана судом 2 грудня 2019 року.

Судова повістка на судове засідання 26 грудня 2019 року надіслана судом 17 грудня 2019 року.

У матеріалах справи відсутні докази надіслання судової повістки ОСОБА9 на судове засідання 3 січня 2020 року.

Суд відклав розгляд справи на 20 січня 2020 року.

У матеріалах справи відсутні докази надіслання судової повістки ОСОБА9 на судове засідання 20 січня 2020 року.

Справа № 462/6628/20

У справі № 462/6628/20 суддя призначав 6 судових засідань (інтервали між судовими засіданнями від 11 до 17 календарних днів):

- перше судове засідання суддя призначив через 18 календарних днів після надходження справи до суду (22 жовтня 2020 року), тобто з порушенням строку, встановленого статті 277 КУпАП.

- 1 судове засідання (9 листопада 2020 року) не відбулося у зв’язку із поданням ОСОБА10 клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що з 6 до 10 листопада 2020 року перебуватиме за межами Львівської області.

- судове засідання 26 листопада 2020 року не відбулося у зв’язку з неявкою ОСОБА10, розгляд справи відкладений на 11 год 00 хв 11 грудня 2020 року. 19 листопада 2020 року ОСОБА10 отримав судову повістку на судове засідання 26 листопада 2020 року (поштове повідомлення повернуто до суду 23 листопадад 2020 року), тобто був належним чином повідомлений про розгляд справи.

- судове засідання 11 грудня 2020 року відкладено у зв’язку із поданням ОСОБА10 клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.

- 24 грудня 2020 року адвокат ОСОБА11 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні та необхідністю ознайомлення з матеріалами стосовно ОСОБА10 Розгляд справи відкладений на 11 год 00 хв 4 січня 2021 року.

Тобто, ОСОБА10 вперше отримав судову повістку у цій справі 30 жовтня 2020 року, при цьому клопотання про ознайомлення з матеріалами справи подав лише 10 грудня 2020 року (напередодні судового засідання, а договір із захисником уклав 24 грудня 2020 року (у день судового засідання), що може свідчити про намагання особи затягнути розгляд справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Суддя відкладав судові засідання 11 грудня та 24 грудня у зв’язку з цими клопотаннями та водночас не звернув увагу на те, що такі процесуальні звернення можуть свідчити про намагання особи затягнути розгляд справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

Судове засідання 4 січня 2021 року не відбулося у зв’язку із перебуванням судді у відпустці, тому розгляд справи відкладений на 21 січня 2021 року. Варто звернути увагу, що суддя призначив судове засідання на 4 січня 2021 року 24 грудня 2020 року, водночас згідно з наказом від 29 грудня 2020 року № 328/В з 4 січня до 19 січня 2021 року перебував у щорічній відпустці.

5.5. Штатна та фактична чисельність суддів

З відомостей з офіційного вебсайту Ради суддів України за 2019 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2019-maps) встановлено, що чисельність суддів Залізничного районного суду міста Львова відповідно до наказів становила 13 суддів, чисельність суддів цього суду з повноваженнями – 13, чисельність суддів за нормативами – 19.

З відомостей з офіційного вебсайту Ради суддів України за 2020 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2020-maps) встановлено, що чисельність суддів Залізничного районного суду міста Львова відповідно до наказів становила 13 суддів, чисельність суддів цього суду з повноваженнями – 13, чисельність суддів за нормативами – 19.

Отже, фактична кількість суддів Залізничного районного суду міста Львова за досліджуваний період відповідала штатній чисельності суддів. При цьому фактична кількість суддів не відповідала нормативній чисельності суддів, яка встановлена Радою суддів України.

За таких обставин, Залізничний районний суд міста Львова був укомплектований суддями, що не дає підстав стверджувати, що зазначена обставина будь-яким чином могла вплинути на дотримання суддею Бориславським Ю.Л. строків розгляду справ про адміністративні правопорушення.

5.6. Щодо рівня судового навантаження

5.6.1. Вища рада правосуддя рішенням від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ під час ухвалення рішень та здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зокрема, відповідно до вказаних показників час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ становить у середньому: кримінальні провадження – 547 хв, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хв, адміністративного судочинства – 379 хв., цивільного судочинства – 287 хв, адміністративні правопорушення – 130 хв, окремі процесуальні питання – 99 хв.

Згідно з відомостями з офіційного вебсайту Ради суддів України про орієнтовні нормативи навантаження на суддів за 2019 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2022-maps) до Залізничного районного суду міста Львова надійшло 10 607 справ та матеріалів; нормативний час, необхідний для їхнього розгляду становив 32 349.

Згідно з відомостями з офіційного вебсайту Ради суддів України про орієнтовні нормативи навантаження на суддів за 2020 рік (https://rsu.gov.ua/mzs-2020-maps) до Залізничного районного суду міста Львова надійшло 10 263 справ та матеріалів; нормативний час, необхідний для їхнього розгляду становив 32 591.

5.6.2. Залізничний районний суд міста Львова надав інформацію, згідно з якою навантаження Бориславського Ю.Л. за період з 1 жовтня 2019 року до 31 грудня 2019 року становило:

1) перебувало у провадженні справ кримінального провадження – 44;

2) надійшло справ кримінального провадження – 10;

3) розглянуто справ кримінального провадження – 15;

4) перебувало у провадженні справ цивільного провадження – 85;

5) надійшло справ цивільного провадження – 29;

6) розглянуто справ цивільного провадження – 51;

7) перебувало у провадженні справ адміністративного провадження – 2;

8) надійшло справ адміністративного провадження – 1;

9) розглянуто справ адміністративного провадження – 0;

10) перебувало у провадженні справ про адміністративні правопорушення – 31;

11) надійшло справ про адміністративні правопорушення – 28;

12) розглянуто справ про адміністративні правопорушення – 21.

Згідно з матеріалами суддівського досьє судове навантаження судді Бориславського Ю.Л. у 2019 році становило 71,62 % (у суді 101 %).

За період з 1 січня до 31 грудня 2020 року суддя Бориславський Ю.Л. мав таке навантаження:

Кримінальні провадження

1) надійшло справ – 31;

2) перебувало справ– 54;

3) розглянуто з постановленням вироку – 18;

4) залишок справ – 32.

Цивільні справи

1) надійшло справ– 573;

2) перебувало справ– 603;

3) розглянуто з постановленням рішення – 370;

4) закінчено розгляд справ – 539;

5) залишок справ – 64.

Адміністративні справи

1) надійшло справ– 30;

2) з прийняттям постанови – 9;

3) закінчено справ – 29;

4) залишок справ – 3.

Справи про адміністративні правопорушення

1) надійшло справ – 251;

2) розглянуто справ – 237.

Згідно з матеріалами суддівського досьє судове навантаження судді Бориславського Ю.Л. у 2020 році становило 87,27 % (у суді 72,51 %).

5.6.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2024 року в справі № 11-134сап24 зазначила, що судове навантаження є тим чинником, яке повинно враховуватися при вирішенні питання, чи вчинив суддя дисциплінарний проступок, який підпадає під ознаки пункту 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Водночас цей чинник не в усіх випадках має вирішальне значення при вирішенні питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Він повинен оцінюватися в сукупності з іншими обставинами щодо розгляду суддею судових справ, зокрема правова та/або фактична складність справ, необхідність вжиття процесуальних та/або організаційних заходів щодо підготовки справи до розгляду; процесуальна поведінка учасників справи. Не можна не зважати при оцінці впливу суддівського навантаження на розгляд справи поза межами встановленого законом строку на наслідки пропуску строку. Саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами визначеного законом строку, якщо встановлено обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи.

5.6.4. Отже, рівень судового навантаження судді Бориславського Ю.Л. за період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року дійсно був високий та міг потенційно вплинути на дотримання суддею строків розгляду справ, зокрема й справ про адміністративні правопорушення.

Однак, саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами визначеного законом строку, якщо встановлено обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи.

При цьому необхідно зауважити, що суддя не посилається на рівень судового навантаження як на підставу неможливості розгляду вищенаведених справ, протягом п’ятнадцятиденного строку, встановленого статтею 277 КУпАП.

5.7. Наслідки поведінки

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Закінчення цього строку виключає можливість накладення адміністративного стягнення на особу, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, оскільки КУпАП не передбачає продовження строків накладення адміністративного стягнення, та згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП є самостійною підставою для закриття судом розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У такому випадку правопорушник за свою протиправну поведінку, яка є джерелом потенційної небезпеки для життя та здоров’я учасників дорожнього руху, не несе установленої законом відповідальності, яка застосовується, а отже, не досягається завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 990SCGC/5/24.

Суддя Бориславський Ю.Л. закрив провадження у справах № 462/6628/20, № 462/5369/20, № 462/4551/20, № 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19 на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

Важливо звернути увагу, що у справі № 462/3879/20 у судовому засіданні особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

5.8. Інформація про дні, протягом яких суддя не здійснював правосуддя

Суддя Бориславський Ю.Л. у період з 1 січня до 31 грудня 2020 року перебував у відпустках з 8 до 17 січня 2020 року, з 23 до 24 червня 2020 року, 17 липня 2020 року, з 6 серпня до 2 вересня 2020 року, з 15 до 18 вересня 2020 року.

Суддя Бориславський Ю.Л. у період з 1 січня до 31 грудня 2020 року був тимчасово непрацездатним з 21 вересня до 2 жовтня 2020 року.

Суддя Бориславський Ю.Л. у період з 1 січня до 31 грудня 2020 року використав дні відпочинку 4 та 31 грудня 2020 року.

Отже, у цій дні суддя не здійснював правосуддя з об’єктивних причин.

5.9. Висновок щодо наявності у діях судді Бориславського Ю.Л. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Підсумовуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Бориславський Ю.Л.:

1) розглянув справи № 462/6628/20, № 462/5369/20, № 462/4551/20,№ 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19 з порушенням п’ятнадцятиденного строку, встановленого статтею 277 КУпАП;

2) не навів доводів про правову та/або фактичну складність справ, розгляд яких з порушенням встановленого законом строку ставиться йому у провину, так само як і доводів, що розгляд цих справ вимагав вжиття особливих процесуальних та/або організаційних заходів задля забезпечення правильного встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення;

3) незважаючи на приписи статті 268 КУпАП, яка не передбачає обов’язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважав за неможливе розглядати справи за відсутності цих осіб;

4) не врахував, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості користуватися правничою допомогою адвоката, брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції або ж надати письмові пояснення щодо відповідних обставин справи;

5) не надав обгрунтованих та переконливих пояснень щодо обставин, які неможливо було з’ясувати за відсутності цих осіб;

6) суддя не вжив заходів для протидії особам у намаганні уникнути адміністративної відповідальності через затягування розгляду справи шляхом безпідставного відкладення судових засідань.

Зокрема у справі № 462/1122/20 суддя відклав 4 судові засідання у зв’язку із поданням особою клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням на території України карантинних заходів. У клопотаннях єдиною підставою для відкладення судових засідань особа зазначала запровадження карантинних заходів без конкретизації будь-яких перешкод для особистої участі у судових засіданнях.

У справі № 462/3527/20 брав участь захисник. Однак суддя Бориславський Ю.Л. відклав розгляд справи 21 липня 2020 року у зв'язку з неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, незважаючи на факт присутності її захисника.

У справі № 462/6628/20 суддя відклав 2 судові засідання (11 грудня 2020 року, 24 грудня 2020 року) у зв’язку із поданням ОСОБА10 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а також клопотання захисника про відкладення судового засідання, не врахувавши те, що ОСОБА10 вперше отримав судову повістку у цій справі 30 жовтня 2020 року, при цьому клопотання про ознайомлення з матеріалами справи подав лише 10 грудня 2020 року (напередодні судового засідання, а договір із захисником уклав 24 грудня 2020 року (у день судового засідання), що може свідчити про намагання особи затягнути розгляд справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

У разі системних дій учасників процесу, що призводять до затягування процесу, вирішальною є саме активна позиція судді. Суддя не використав своїх повноважень для належної реакції на такі дії, що в підсумку призвело до закінчення строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження;

7) суддя Бориславський Ю.Л. закрив провадження у справах № 462/6628/20, № 462/5369/20, № 462/4551/20, № 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19 на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дослідила відомості з ЄДРСР за період з 1 січня до 31 грудня 2020 року та встановила, що суддя Бориславський Ю.Л. закривав провадження також у справі № 461/7856/19, яка стосувалася адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП;

8) Залізничний районний суд міста Львова був укомплектований суддями, що не дає підстав стверджувати, що зазначена обставина будь-яким чином могла вплинути на дотримання суддею Бориславським Ю.Л. строків розгляду справ про адміністративні правопорушення;

9) суддя не посилався на рівень судового навантаження як на підставу неможливості розгляду справ, протягом п’ятнадцятиденного строку, встановленого статтею 277 КУпАП.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що поведінка судді є наслідком неналежного (недбалого) ставлення судді до виконання службових обов’язків та не може бути виправдана рівнем його навантаження.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що за результатами розгляду дисциплінарної справи отримані чіткі та переконливі докази наявності у діях судді Бориславського Ю.Л. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у аспекті безпідставного невжиття заходів щодо розгляду справ № 462/6628/20, № 462/5369/20, № 462/4551/20, № 462/3879/20, № 462/3527/20, № 462/1454/20, № 462/1122/20, № 462/6565/19 протягом строку, встановленого законом.

VI. Дисциплінарне стягнення

6.1. Щодо строку дисциплінарного стягнення

Дисциплінарна скарга Маселка Р.А. надійшла до Вищої ради правосуддя 19 липня 2021 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції).

Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Застосовуючи цю норму, Вища рада правосуддя неодноразово зауважула, що трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обчислюється з дня вчинення дисциплінарного проступку до дня накладення дисциплінарного стягнення (включно) і що дні тимчасової непрацездатності, перебування судді у відпустці чи здійснення дисциплінарного провадження щодо судді до зазначеного трирічного строку не враховуються.

Водночас застосування строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності потребує застосування норм статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які визначають часові межі дисциплінарного провадження.

Наразі частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» у редакції Закону України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів») визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Із 5 серпня 2021 року (дата набрання чинності Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя») до 17 жовтня 2023 року (дата набрання чинності Законом України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів») була чинна частина друга статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в такій редакції: «Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом».

Частина перша статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», яка регламентувала початок дисциплінарного провадження (Конституційний Суд України Рішенням від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 визнав, зокрема, цю статтю такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)), визначала, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

Аналіз норм статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», необхідність здійснення якого в цій справі обумовлена часовим проміжком вчинення суддею Бориславським Ю.Л. дисциплінарного проступку (протягом 2020 року) та датою отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги щодо судді (19 липня 2021 року), свідчить, що, незважаючи на викладені вище зміни до цієї статті, визначення початку дисциплінарного провадження залишилося незмінним – з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, що було чітко закріплено в чинній редакції цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає:

1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;

2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;

3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Отже, часові межі дисциплінарного провадження визначаються датою надходження скарги до Вищої ради правосуддя та датою ухвалення Дисциплінарною палатою рішення за такою скаргою.

Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (набрав чинності із 7 листопада 2019 року), яка була чинною до 17 жовтня 2023 року, було встановлено, що дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк; строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги, а пункт 12.34 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 11 листопада 2019 року, чинній упродовж цього самого періоду), передбачав, що Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу (скаргу) протягом строків, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», чинним на день надходження дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя.

Необхідно зазначити, що, застосовуючи норми статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до встановлених у цій справі обставин, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що дисциплінарне стягнення на суддю Бориславського Ю.Л. накладається в межах трирічного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Не враховуються до зазначеного трирічного строку також час перебування судді Бориславського Ю.Л. у відпустці та період його тимчасової непрацездатності до 19 липня 2021 року (дата отримання Вищою радою правосуддя дисциплінарної скарги щодо судді).

Так, суддя Бориславський Ю.Л. у період з 1 січня до 31 грудня 2020 року перебував у відпустках з 8 до 17 січня 2020 року, з 23 до 24 червня 2020 року, 17 липня 2020 року, з 6 серпня до 2 вересня 2020 року, з 15 до 18 вересня 2020 року.

Ураховуючи зазначене вище, трирічнийстрок притягнення судді Бориславського Ю.Л. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

6.2. Щодо обґрунтування виду дисциплінарного стягнення

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності (частина друга статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частина п’ята статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

6.2.1. Форми вини судді

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово висновувала, що пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено два різні за складом дисциплінарні проступки: безпідставне затягування розгляду справи (перший) і (або) невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом (другий) (до прикладу, але не виключно, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24).

Якщо йдеться про безпідставне затягування розгляду справи, то таке може бути вчинено тільки умисно. Суддя усвідомлює, що немає об’єктивних перешкод для розгляду справи (заяви, скарги) у строки, встановлені законом, однак цього не виконує, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування розгляду.

Натомість суб’єктивна сторона дисциплінарного проступку «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» характеризується недбалістю як формою вини. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо, не маючи об’єктивно непереборних перешкод, не вжив відповідні процесуальні заходи для своєчасного розгляду справи (заяви, скарги), хоча повинен був і міг усвідомлювати можливість внаслідок цього порушення строків розгляду справи (заяви, скарги) та інших негативних наслідків.

Суддя Бориславський Ю.Л. має значний досвід на посаді судді, тому достеменно знав про умови притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, та порядок розгляду справ цієї категорії.

Водночас через неналежну організацію та планування роботи судді розгляд вищенаведених справ про адміністративні правопорушення у встановлений законом строк став неможливим, що призвело до закриття провадження у цих справах у зв'язку із спливом строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тому, в поведінці судді є ознаки недбалості.

6.2.2. Інформація щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності

За результатами дослідження відомостей із суддівського досьє Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що суддя Бориславський Ю.Л. має більше 19 років досвіду роботи на посаді судді, за період діяльності ефективно здійснював правосуддя, має низький рівень скасованих та змінених судових рішень, періодично проходить підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України.

Суддя Бориславський Ю.Л. до дисциплінарної відповідальності не притягувався, що підтверджується наявними в суддівському досьє та оприлюдненими на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя відомостями.

6.2.3. Характеристика судді

Збори суддів Залізничного районного суду міста Львова надали характеристику судді Бориславському Ю.Л.

За змістом характеристики Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя установила, що за період роботи суддя зарекомендував себе дисциплінованим та сумлінним працівником, уважним до колег та громадян, відзначається високим рівнем організованості, толерантності. Ретельно готується і на належному професійному рівні здійснює розгляд судових спрв, грамотно складає судові рішення, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, самокритичний та вимогливий до себе.

За результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення від 18 березня 2019 року № 29/ко-19 про відопвідність судді Бориславського Ю.Л. займаній посаді.

Бориславський Ю.Л. неодноразово був обраний головю суду, слідчим суддею, ювенальним суддею, зокрема у зв’язку із відставкою голови суду Румілової Н.М. рішенням зборів суддів від 19 червня 2023 року обраний на посаду голови Залізничного районного суду міста Львова на період з 20 червня 2023 року до 19 червня 2026 року. За час роботи на посаді голови суду проявив себе як висококваліфікований, компетентний керівник та ефективний адміністратор. Вміло організовує роботу апарату суду, забезпечує чітке виконання завдань щодо здійснення правосуддя та підтримання внутрішньої дисципліни, завдяки чому є хороший психологічний клімат, технічний та організаційний рівень роботи суду.

Завдяки зусиллям голови суду Бориславського Ю.Л., зокрема через ініціювання судових процесів, в оренду суду передані приміщення цокольного та четвертого поверху будівлі, де розташований суд, у яких попередньо знаходилися інші установи.

Бориславський Ю.Л. за характером спокійний, врівноважений, користується повагою та авторитетом серед працівників суду та суддівського корпусу Львівщини, здатний знаходити спільну мову з колегами, представниками інших організацій, успішно взаємодіє з громадськістю.

Дотримується норм суддівської етики.

До дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Враховуючи досвід судової роботи та високий професійний рівень, суддя, голова суду Бориславський Ю.Л. за своїми діловими та моральними якостями відповідає займаній посаді.

6.2.4. Обрання виду стягнення

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Необхідність урахування принципу пропорційності при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Принцип пропорційності є одним із елементів верховенства права, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для того, щоб втручання було виправданим, воно має бути «встановленим законом», переслідувати одну або більше легітимних цілей та бути «необхідним в демократичному суспільстві», тобто пропорційним переслідуваній меті.

Відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку необхідно вирішувати питання пропорційності з урахуванням обставин справи, оскільки в одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.

Як зазначено у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про принципи й правила, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема етичні норми, несумісну з посадою поведінку та неупередженість (пункт 74), шкала дисциплінарних санкцій стосовно судді має відповідати принципу пропорційності.

Будь-яке дисциплінарне стягнення, що накладається на суддю, має бути пропорційним (Висновок № 27 (2024) про дисциплінарну відповідальність суддів Консультативної ради європейських суддів).

З огляду на закріплені в законі особливості статусу Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, а також на ті завдання, які покладено на нього в силу такого статусу, обрання виду і характеру стягнення за результатами дисциплінарного провадження щодо судді, в тому числі вирішення питання щодо його пропорційності, належить до виключної компетенції цього органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 11-638сап19).

Положеннями пункту 5.1 статті 5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, на яку, зокрема, посилався ЄСПЛ у рішенні у справі «Олександр Волков проти України», встановлено, що шкала санкцій, яка може застосовуватися до суддів, визначається в законі та повинна відповідати принципу пропорційності.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено шість видів дисциплінарних стягнень, які дають змогу застосовувати до суддів дисциплінарні санкції з урахуванням принципу пропорційності. Застосування цього принципу передбачає також урахування обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, перелік яких не є вичерпним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2025 року у справі № 990SCGC/22/24 зауважила, що надмірна тривалість дисциплінарного провадження потенційно несе в собі ризики порушення не лише прав окремо взятого судді, але й посягання на принцип незалежності суду в цілому (оскільки перебування судді протягом багатьох років у стані невизначеності у зв’язку з триваючим дисциплінарним провадженням має великі шанси стати або інструментом для прямого чи опосередкованого тиску на суддю, або фактором, який суддя, навіть за відсутності прямого зовнішнього тиску, братиме до уваги при ухваленні рішення, керуючись не стільки бажанням правильно вирішити справу, скільки прагненням «сподобатися» комусь, від кого залежить його доля). І чим більшою є тривалість такого дисциплінарного провадження, тим більшою є невизначеність і тим вищими є зазначені ризики.

Тому надмірна тривалість дисциплінарного провадження має бути окремою обставиною, яку Дисциплінарна палата і ВРП повинна брати до уваги під час ухвалення рішення, зокрема при визначенні виду та розміру дисциплінарного стягнення.

У такий спосіб може бути забезпечено пропорційність – розумний баланс між метою правового інституту дисциплінарної відповідальності суддів (забезпечення високих стандартів професійної етики, належного виконання суддями своїх повноважень та підтримання довіри суспільства до судової влади) і можливими негативними наслідками, до яких призводить порушення розумних строків дисциплінарного провадження.

Хоча надмірна тривалість дисциплінарного провадження не може автоматично виключати можливість застосування тих чи інших видів (навіть найбільш суворих) дисциплінарних стягнень, загальний підхід має бути таким: чим більшою є тривалість дисциплінарного провадження, тим переконливішими мають бути підстави для застосування до суддів найбільш суворих дисциплінарних стягнень. Іншими словами, чим більшою є тривалість дисциплінарного провадження, тим сильніше зростає аргумент на користь певного пом’якшення виду чи міри дисциплінарного стягнення, окрім випадків, коли для призначення найбільш суворих стягнень існують дійсно надзвичайно вагомі причини.

Оцінка тривалості дисциплінарного провадження повинна ґрунтуватися на сукупності обставин справи, зокрема на складності фактичних і правових питань, поведінці сторін, організаційній ефективності дисциплінарного органу, а також на відсутності зловживань чи зволікань з боку держави. Якщо тривалість провадження, що виникла не з вини особи, що притягується до відповідальності, стає явно надмірною, навіть якщо це викликано певними об’єктивними причинами, це може бути аргументом на користь пом’якшення виду або розміру дисциплінарного стягнення.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення стосовно судді необхідно врахувати:

- недбалий характер дій судді;

- негативні наслідки у вигляді закриття провадження у справах, а отже не були досягнуті завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності;

- систематичність допущених порушень;

- позитивну характеристику судді;

- відсутність інших дисциплінарних стягнень;

- тривалість здійснення дисциплінарного провадження, яке триває з 19 липня 2021 року. Водночас сама по собі тривалість дисциплінарного провадження не є обставиною, що звільняє суддю від відповідальності.

З огляду на викладені фактори, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Залізничного районного суду міста Львова Бориславського Юрія Любомировича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, установлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуюча на засіданні

Другої Дисциплінарної палати Вищої

ради правосуддя

Олена КОВБІЙ

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Сергій БУРЛАКОВ
Олексій МЕЛЬНИК

374_11.03.2026.rtf

Ознака до документа:

Результати розгляду питань щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності

Search form

Повернутись до розділу Акти