Вища рада правосуддя, розглянувши заяву Кравченко Наталії Олександрівни про звільнення з посади судді Михайлівського районного суду Запорізької області (відряджена до Софіївського районного суду Дніпропетровської області) у відставку та долучені до неї документи,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 серпня 2026 року (вх. № 2434/0/6-26) надійшли заява Кравченко Н.О. від 11 серпня 2026 року про звільнення з посади судді Михайлівського районного суду Запорізької області (відряджена до Софіївського районного суду Дніпропетровської області) у відставку та долучені до неї документи.
За результатами розгляду заяви та долучених до неї документів установлено таке.
Кравченко Наталія Олександрівна, ____ року народження, Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 320/2009 призначена на посаду судді Ленінського районного суду міста Луганська у межах п’ятирічного строку, Указом Президента України від 7 серпня 2017 року № 212/2017 призначена на посаді судді Ленінського районного суду міста Луганська, Указом Президента України від 20 серпня 2018 року № 229/2018 переведена на роботу на посаді судді Михайлівського районного суду Запорізької області, рішенням Голови Верховного Суду від 11 травня 2022 року № 138/0/149-22 відряджена до Софіївського районного суду Дніпропетровської області без зазначення граничного строку.
Згідно із частиною першою статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя (частина перша статті 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Пунктом 16.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), установлено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Кравченко Н.О. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ) та абзацом другим пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Станом на 10 вересня 2026 року стаж роботи Кравченко Н.О. на посаді судді становить 17 років 3 місяці 29 днів (із 13 травня 2009 року до 10 вересня 2026 року).
Відповідно до абзацу другого пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Згідно з копією диплома від 8 квітня 2005 року (серія __ № ____), додатка до диплома Кравченко Н.О. здобувала вищу юридичну освіту за заочною формою навчання в Луганській академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України із 31 серпня 2000 року до 8 квітня 2005 року.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 дійшла висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.
З урахуванням викладеного половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за заочною формою не зараховується Кравченко Н.О. до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”», яким унесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме таку правову позицію покладено в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке Велика Палата Верховного Суду залишила без змін постановою від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній із 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення Кравченко Н.О. на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Отже, законодавством, яке діяло на день призначення Кравченко Н.О. на посаду судді, було встановлено мінімальний строк роботи в галузі права для зайняття посади судді районного (міського) суду – 3 роки.
Згідно з копією трудової книжки стаж професійної діяльності за юридичною спеціальністю (після здобуття вищої освіти) Кравченко Н.О. становить понад три роки.
З огляду на наведене Кравченко Н.О. має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.
За результатами дослідження долучених до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Кравченко Н.О. у відставку, а саме: актів про призначення на посаду судді, переведення, копії трудової книжки, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Кравченко Н.О. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 17 років 3 місяці 29 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Отже, загальний стаж роботи судді Кравченко Н.О., який дає їй право на відставку, становить понад 20 років, а саме 20 років 3 місяці 29 днів.
Відповідно до наявних у Вищій раді правосуддя документів суддя Кравченко Н.О. не має іншого стажу роботи, який згідно з вимогами законодавства надавав би їй право на звільнення у відставку.
Пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України визначено, що підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.
Статтею 131 Конституції України встановлено, що рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
Служба безпеки України повідомила, що за результатами перевірки не встановлено наявності в судді громадянства іноземної держави.
Керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя листом від 18 серпня 2026 року (вх. № 1653/0/10-26) повідомив, що в дисциплінарних інспекторів служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя відсутні на розгляді дисциплінарні скарги стосовно судді Михайлівського районного суду Запорізької області Кравченко Н.О. (відряджена до Софіївського районного суду Дніпропетровської області), за результатами розгляду яких суддю може бути звільнено з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
Зважаючи на викладене, суддя Кравченко Н.О. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, установлений статтями 116, 137 Закону № 1402-VIII, з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Кравченко Наталію Олександрівну з посади судді Михайлівського районного суду Запорізької області (відряджена до Софіївського районного суду Дніпропетровської області) у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
