X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Supreme Judiciary Council
Член Вищої ради правосуддя
МАЛОВАЦЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Ухвала
Kyiv
11.01.2022
1/0/18-22
Про відкриття справи за заявою Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про порушення начальником другого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора Куцим С.В. вимог щодо несумісності

Член Вищої ради правосуддя Маловацький Олексій Володимирович, розглянувши заяву Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про порушення начальником другого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора Куцим Сергієм Васильовичем вимог щодо несумісності,

 

встановив: 

 

до Вищої ради правосуддя 30 серпня 2021 року за вх. № 7543/0/8-21 надійшла заява Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про порушення вимог щодо несумісності начальником другого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора Куцим С.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2021 року № 7543/0/8-21 зазначена заява передана члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В. для проведення перевірки.

У заяві Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора зазначено, що Куций С.В. в органах прокуратури працює з травня 2002 року. Наказом Генерального прокурора від 10 лютого 2020 року № 463ц Куцого С.В. призначено на посаду начальника другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора.

Наказом Генерального прокурора від 18 вересня 2020 року № 2515ц начальнику другого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора Куцому С.В., посаду якого ліквідовано наказом Генерального прокурора від 17 липня 2020 року № 53шц, тимчасово визначено робоче місце в Департаменті організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора.

Разом з тим, відповідно до інформації яка міститься в Єдиному реєстрі адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/profile/82673) Куций С.В., перебуваючи на посаді прокурора склав присягу адвоката України. 14 червня 2021 року Радою адвокатів Хмельницької області Куцому С.В. видано свідоцтво № 000360 про право на заняття адвокатською діяльністю, яке 25 червня 2021 року за поданою ним заявою було зупинено. В обґрунтування своєї позиції Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, в якій, суд, зокрема, дійшов висновку, що перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про запобігання корупції».

На думку Верховного Суду, складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю. Претендуючи на набуття права на заняття адвокатською діяльністю прокурор вступає у позапроцесуальні відносини із Радою адвокатів, адвокатською спільнотою. Крім того, Верховний Суд наголосив, що намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримання свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість. Водночас, Верховний Суд звернув увагу, на те, що у випадку отримання особою, яка є прокурором, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та складання присяги адвоката, така особа однозначно опиняється під дією двох присяг – прокурора та адвоката.

На підтвердження відомостей, вказаних у зверненні, Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора надано витяг з Єдиного державного реєстру адвокатів України щодо прокурора Куцого С.В. та інші докази.

Дослідивши матеріали заяви Генеральної прокуратури України про порушення начальником другого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора Куцим С.В. вимог щодо несумісності на відповідність вимогам частини третьої статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено таке.

Частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визначено, що перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно пункту 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII особам, зазначеним у пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Пунктом «е» частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» 14 жовтня 2014 року № 1700-VII визначено, що суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, посадові та службові особи органів прокуратури.

Таким чином, для прокурорів встановлено обмеження щодо сумісництва з іншою оплачуваною діяльністю, за винятком видів діяльності, перелік який наведений у пункті 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до частин другої та третьої статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» справа щодо несумісності може бути відкрита за заявою будь-якої особи, якій відомі відповідні факти. Заява подається у письмовій формі та повинна містити: 1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, адресу його місця проживання (перебування) або місцезнаходження, номери засобів зв’язку; 2) прізвище, ім’я, по батькові та посаду судді (суддів), прокурора (прокурорів), щодо якого (яких) подано заяву; 3) конкретні відомості про порушення вимог щодо несумісності; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, пояснення, інші докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 131 Конституції України Вища рада правосуддя ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноважень Вищої ради правосуддя належить ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; відповідно до частини першої статті 39 цього Закону Вища рада правосуддя відкриває та розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із діяльністю або статусом, визначеними Конституцією та законами України (справи щодо несумісності).

Перевіркою встановлено, що заява Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора відповідає вимогам, встановленим частиною третьою статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», та з неї вбачається, що повідомлені заявником відомості можуть вказувати на наявність ознак порушення начальником другого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора Куцим С.В. вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 Закону України «Про прокуратуру».

На підставі викладеного, керуючись статтею 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 18 Закону України «Про прокуратуру», пунктом 11.4 Регламенту Вищої ради правосуддя,

 

 

ухвалив:

 

відкрити справу за заявою Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про порушення начальником другого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора Куцим Сергієм Васильовичем вимог щодо несумісності.

 

 

Член Вищої ради правосуддя              Олексій МАЛОВАЦЬКИЙ